Дослідження стану розвитку кіностудій світу. Аналіз українського досвіду створення просторів кіновиробництва та залежності їхніх характеристик від містобудівних умов. Основні причини відсутності оптимізації роботи та використання землі кіностудіями.
Урбаністичний аспект у творенні українського кінопросторуКіностудії на зорі кінематографа вміщалися в одній споруді. Цього було цілком достатньо, адже був захист від атмосферних впливів та рівномірне освітлєння. із розвитком кіновиробництва, появою звукового, а згодом і кольорового кіно, функціональне наповнення кіностудій зростало, і з часом вони перетворювалися на зменшені аналоги міста. Це стосується навіть Голлівуду, який на момент початку забудови кіностудіями був віддаленим районом, де існувало лише сільське господарство. У 40-60-х роках XX століття, коли споруджувалась частина з цих кіностудій, кількість автомобілів була набагато меншою ніж сьогодні, тому з часом виникла необхідність у створенні додаткових зон паркування, які часто перетворювалися на багатоярусні паркінги. Наразі площа паркувальної зони кіностудій займає від 10% (на великих кіностудіях) до 35% (на малих студіях) території.Чотири з шести найвідоміших кіностудій України, збудовані ще в першій половині XX століття і на сьогодні є державною власністю, тому фінансові чинники ринкових відносин не спонукають їх до оптимізації роботи та використання землі. Довженка була збудована на території, що знаходилась поза містом [5], а наразі це майже центр міста, проте використання території мало змінилося. Тож зелені зони потребують зменшення, або відкриття вільного доступу для жителів міста. Так кіностудії, розташовані в місті, мають відносно невелику територію, щільну забудову (місцями висотну) та іноді навіть експлуатовану покрівлю. Водночас, заміські студії можуть мати значно більшу територію, вільне розміщення павільйонів, можливість створення декорацій площами понад гектар кожна.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
