Ураження правого шлуночка у хворих на інфаркт міокарда задньої стінки лівого шлуночка - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. УРАЖЕННЯ ПРАВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА ЗАДНЬОЇ СТІНКИ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА: КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ, ЗМІНИ МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СЕРЦЯ, ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕПЕРФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇРобота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Науковий керівник член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Амосова Катерина Миколаївна, Національного медичного університету імені О.О. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Боднар Петро Миколайович, Національний медичний університет імені О.О. Захист відбудеться “____ ”_________________ 2011 року о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.08 при Національному медичному університеті імені О.О. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Є лише поодинокі віддалені спостереження за хворими, які перенесли ІМ з ураженням обох шлуночків (Eskola M. J., 2007), в той час як в літературі практично відсутні конкретні практичні рекомендації щодо диференційованого лікування таких хворих. На сьогоднішній день відсутні дані щодо впливу єдиного методу, який дозволив знизити ризик несприятливого перебігу ІМ обох шлуночків, а саме реперфузійної терапії, на систолічну функцію міокарда лівого і правого шлуночків у хворих на ІМ з їх поєднаним ураженням. Мета дослідження - на підставі визначення осбливостей клінічного перебігу i морфо-функціонального стану серця та впливу на нього різних методів реперфузійної терапії удосконалити діагностику і лікування хворих на ІМ задньої стінки ЛШ з ураженням ПШ Оцінити i співставити зміни систолічної та ДІАСТОЛІЧНОЇ функциї ЛШ i ПШ в спокої у динаміці гострого періоду заднього ІМ у хворих з ураженням та без ураження ПШ. На основі визначення i співставлення змін систолічної функції ПШ i ЛШ у хворих на ІМ з ураженням та без ураження ПШ в умовах проби з навантаженням обємом розробити новий метод діагностики ІМ ПШ.Критеріями гострого ішемічного ураження ПШ були елевація сегмента ST в правих грудних відведеннях (V3R-V4R) більше ніж на 1 мм з наступним формуванням патологічного зубця Q у хворих з ІМ задньої (нижньої) стінки ЛШ, асинергія ПШ, визначена під час Ехо-КГ у вигляді наявності гіпо (а) кінезії або дискінезії вільної стінки ПШ і дилатації його порожнини (Целуйко В.И., 2009). Проте серед пацієнтів з ІМ обох шлуночків, у порівнянні з хворими без ІМ ПШ, переважали жінки - 24 (38,7%) проти 50 (22,9%), в той час як чоловіків було менше - 38 (61,3%) проти 168 (77,1%) відповідно. Реперфузію міокарда проведено 217 (77,5%) хворим, у яких були відповідні показання та не було відповідних протипоказань, в т.ч. перкутанне коронарне втручання (ПКВ) (виконане у відділенні рентгенваскулярної хірургії) з ангіопластикою без імплантації стенту було виконано в 87 (31,1%) пацієнтів та тромболізис - в 130 (46,4%) хворим. З метою поглибленої порівняльної оцінки особливостей систолічної та діастолічної функції правого та лівого шлуночків в стані спокою та при антиортостатичній пробі в динаміці гострого періоду захворювання з 280 хворих були створені групи з ІМ задньої стінки ЛШ з поширенням на ПШ (34 хворих) та з ІМ ЛШ вказаної локалізації, та без ураження ПШ (98 хворих) , співставних за віком (67,0±1,6 та 65,0 ±1,5, відповідно), статтю (чоловіків 28 (82,4%) та 85 (86,7%), відповідно) та супутніми захворюваннями (р>0,05). Пацієнти були розподілені на 3 групи: Іа-15 хворих, в яких при початковій коронарографії було виявлено ураження правої коронарної артерії з кровотоком ТІМІ 0-1, всім пацієнтам була виконана коронарна ангіопластика без стентування, Іб-15 хворих, в яких виконувалась фібринолітична терапія препаратом стрептокіназа, у всіх хворих була досягнута реперфузія за даними резолюції підйому ST ? 70% через 90 хвилин (Antman E.M., 2004), та Ів-15 хворих, в яких, в разі відмови від запропонованого лікування або госпіталізації після 12 годин та до 24 годин без ознак ангінозного болю та гострої лівошлуночкової недостатності, не було проведено реперфузійної терапії.В дисертаційній роботі представлено нове рішення актуальної задачі кардіології - оптимізація лікування гострого інфаркту міокарда з ураженням правого шлуночка завдяки ранньому застосуванню первинних перкутанних втручань на підставі визначення функціонального стану відділів серця в раньому та пізньому термінах захворювання. 1.Ураження ПШ у хворих на гострий ІМ ЛШ задньої локалізації порівняно з хворими ізольованим ІМ задньої стінки ЛШ, суттєво погіршує перебіг раннього (до 7 доби) періоду внаслідок збільшення частоти кардіогенного шоку до 21% (в 4 рази), системної артеріальної гіпотензії в 2,3 рази, фібриляції передсердь в 2,6 рази, що призводить до збільшення госпітальноїї летальності в 3,3 рази.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ