Прийняття управлінського рішення як складова системи управління якістю органу виконавчої влади. Інструменти інституційного будівництва, впровадженні в Євросоюзі, моніторинг розвитку державного управління України та його наближення до євростандартів.
Забезпечення високих стандартів якості життя безпосередньо повязано з якістю послуг, які влада надає громадянам України. Тому, зараз ключовим є вирішення питання реформування державної служби з одночасним запровадженням нових підходів, стандартів і процедур, ефективних механізмів підвищення якості роботи органів державної влади із застосуванням дієвих форм і методів, з точки зору задовільнення потреб споживачів.Зміст актів державного управління складають управлінські рішення. Державно-управлінські рішення - це управлінські рішення, що приймаються вищими та центральними органами державної влади (та їх керівниками) з метою визначення і реалізації державних цілей, стратегії їх досягнення, основних функцій держави, державної політики, організації державної влади, вирішення інших проблем державного рівня та які задовольняють певним, наведеним далі ознакам. • владна воля держави, що набуває офіційно вираженої форми завдяки закріпленню її в державних актах, які видаються державним органом чи посадовою особою у відповідності з його компетенцією і в межах наданих повноважень. В органах державної влади й управління, у державній службі управлінські рішення приймаються в установленому посадовими інструкціями порядку, базуються на аналізі та оцінці можливих альтернатив, мають директивний (обовязковий) характер; подібно до обміну інформацією рішення виступає як складова частина кожної з функцій управління; тому процес прийняття і здійснення рішень розглядається як "наскрізний", що пронизує та обєднує всі функції, як один із важливих звязуючих процесів в управлінні соціальною системою. Ознаками високої якості управлінського рішення є: - своєчасність (швидкість прийняття), - надійність (обґрунтованість), - економічність (мінімальна кількість ресурсів, що споживаються), - кількісна визначеність, - можливість чіткого контролю.При цьому ситуацію слід трактувати подвійно: по-перше, як ситуацію, в умовах якої визначається (встановлюється) нова мета, і по-друге, як проблемну ситуацію, коли внаслідок змін, що відбуваються в зовнішньому (внутрішньому) середовищі, первісно визначеної (поставленої) мети не досягнуто. Усвідомлюючи одержане завдання, керівник (керівництво) органу управління повинен зрозуміти мету - кінцевий результат майбутніх дій, задум вищого керівника (керівництва): потребу в здійсненні цих дій (зростання економічних показників, надання якісних державних послуг та ін.), предмет її задоволення (енергозберігаючі технології, конкурентоспроможна продукція і т.д.), цінності предмета потреби, що цікавлять державу (помякшення (подолання) кризового явища, стихійного лиха, підвищення рейтингу області (регіону), збільшення надходжень до місцевих бюджетів та ін.). Після виявлення отриманого завдання керівник повинен оцінити ситуацію, що склалася, у межах якої, його структурний підрозділ виконуватиме поставлене згори завдання. Сили визначають підпорядковані керівнику організації (або підрозділи), засоби - матеріальні і грошові засоби; знання характеризують рівень теоретичної і практичної підготовки керівника, навики - його вміння виконувати метаспрямовані дії з високими результатами; модель поведінки - способи дій керівника, що базуються на основі досвіду, із задоволення тієї або іншої потреби в умовах ситуації, що склалася (складається). У процесі аферентного синтезу керівник повинен зіставити й погодити потенційну сукупність предметів потреби, що перебуває в полі його інтересів, з реальними можливостями в ситуації, що склалася (складається), в результаті чого ним формулюється (конкретизується або уточнюється, у випадку попередньо поставленого завдання) потрібний результат майбутніх дій - мета, альтернативні варіанти її досягнення, і встановлюється сукупність критеріїв, які системно відображають мету у випадку її багатокомпонентності та необхідні в подальшому для будування оціночної (цільової) функції.Підвищенню рівня управління діяльністю органу виконавчої влади сприяє запровадження в ньому конкретної системи управління якістю. Керівник органу виконавчої влади повинен визначити види діяльності (процеси), які необхідні длявиконанняпокладених функцій і задоволення споживачів і для кожного виду діяльності визначити та задокументувати: - хто відповідає за його виконання; як він аналізується та управляється керівництвом органу виконавчої влади (яка інформація передається керівництву, як вона розглядається, які рішення приймаються). Ці вимоги поширюються на такі види діяльності органу виконавчої влади: - цикл управління (визначення політики та цілей, розробка стратегічних і оперативних планів для досягнення цілей, проведення моніторингу та аналізу діяльності, прийняття та контроль рішень за підсумками моніторингу); Фактично мова йде про те, щоб загальні вимоги з Положення про орган виконавчої влади на кшталт "Сприяти...", "Забезпечити...", "Створювати умови..." перетворити на конкретні процедури діяльності співробітників, виконання яких може бути проконтрольоване та гарантоване споживачам.
План
План
Вступ
1. Управлінське рішення
2. Модель формування управлінського рішення
3. Прийняття управлінського рішення як складова системи управління якістю органу виконавчої влади
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
