Управління Збройними Силами України: механізми забезпечення ефективності - Автореферат

ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управлінняПоряд з важливим завданням всебічного зміцнення обороноздатності України пріоритетним напрямом реформування оборонної сфери є спроможність всієї системи державного управління забезпечувати ефективне управління Збройними Силами як у мирний час, так і в умовах ускладнення внутрішньої і зовнішньої обстановки. Така система також має ефективно здійснювати управління заходами переведення держави, її економіки та інфраструктури на режим воєнного стану, що зумовлює нагальність формування механізмів забезпечення ефективності управління оборонною сферою життєдіяльності українського суспільства. Розширення спектру завдань, поставлених перед Збройними Силами України - від завдань традиційно військових до участі в антитерористичних та міжнародних миротворчих операціях, надання військової допомоги іншим державам, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру тощо - зумовлює підвищений інтерес науковців та практиків до принципів організації системи державного управління, механізмів та технологій, застосування ефективного контролю та моніторингу, моделей та методів оцінки ефективності діяльності в оборонній сфері. Дисертаційне дослідження виконувалося у межах науково-дослідної теми Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України «Розвиток Південного регіону: соціально-управлінський аспект», номер державної реєстрації (0107U002687) комплексного наукового проекту «Державне управління та місцеве самоврядування», в якій дисертант брав участь як виконавець. У дисертаційному дослідженні використовувалась система загальнонаукових і спеціальних методів досліджень, таких як системний аналіз та узагальнення вихідної емпіричної та теоретичної основи дослідження цивільно-військових відносин та управління територіальною обороною на регіональному рівні, теорії і практики державного управління в Україні з метою синтезу та узгодження категорійного, понятійного і термінологічного апарату теорії державного управління у військовій сфері.У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано гіпотезу, визначено мету і завдання дослідження, його обєкт, предмет і методи, ступінь наукової розробленості теми, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, визначено особистий внесок здобувача, подано інформацію про апробацію і впровадження результатів дослідження, відомості про публікації з теми дисертаційної роботи, зазначено структуру дисертації та її обсяг. У першому розділі - «Теоретико-методологічні основи дослідження механізмів забезпечення ефективності управління Збройними Силами» - визначено ступінь дослідженості обраного предмету дослідження і обґрунтовано вибір напрямів наукової розвідки; конкретизовано сутність ключових понять дослідження: «ефективність», «територіальна оборона», «механізм забезпечення ефективності організації та управління територіальної оборони», «демократичний цивільний контроль»; здійснено порівняльний аналіз форм здійснення цивільного контролю; уточнено критерії та методи аналізу ефективності управління Збройними Силами. А також кандидатські та докторські дисертаційні дослідження українських вчених: Г.П.Ситника, А.І.Семенченка, В.В.Говорухи, У.В.Ільницької, Г.В.Єфімова, О.М.Мельник, В.О.Шевельова, в яких розглянуто питання формування, функціонування та удосконалення воєнної організації держави, цивільно-військові відносини та проблемні аспекти запровадження цивільного контролю. Аналіз показав, що рівень загроз у воєнній сфері, порівняно з часами «холодної війни», значно знизився, що певним чином позначилося і на процесах, повязаних з воєнною реформою в Україні, становлення та розвитку системи державного управління Збройними Силами. На шляху створення і розвитку системи державного управління територіальної оборони слід враховувати ряд чинників: централізованість управління з чіткою ієрархією, що забезпечується системою органів управління (військових і державних), системами пунктів управління та звязку;У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання щодо обґрунтування адекватних сучасним викликам та загрозам механізмів забезпечення ефективності управління Збройних Сил України. Аналіз наукових публікацій за темою дисертації засвідчив, що проблеми розробки та функціонування, удосконалення механізмів підвищення ефективності управління є одним із магістральних напрямків науки державного управління.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ