Калькуляційна одиниця: її визначення та групи (натуральні, умовні, вартісні, трудові та ін.). Види калькуляцій на промисловому підприємстві (директивні, планові) та їх призначення. Сутність, переваги і вади калькулювання за повними та неповними витратами.
Управління витратамиПерспективи розвитку підприємства значною мірою залежать від поведінки витрат та управління ними. Управління витратами є важливою функцією економічного механізму підприємства, це підтверджує численна кількість науково обґрунтованих концептуальних конструкцій, методів та моделей системи управління. В свою чергу, управління витратами слід розглядати як сукупність чітко виражених процесів, яким характерні взаємозвязки та безперервність здійснення.Калькуляційна одиниця дає можливість розрахувати витрати на виробництво по кожній статті окремо і в цілому на одиницю випущеної продукції. Калькуляційна одиниця повинна відображати кількісну одиницю певної якості, споживчу вартість, бути економічно однорідною і забезпечувати зіставлення калькуляцій однакової продукції, бути стійкою в часі, практично зручною для розрахунків, відповідати вимогам ціноутворення, бути корисною для планування та управління. Калькуляційні одиниці використовуються на стадії складання калькуляції, коли визначаються витрати в розрахунку на одиницю продукції, робіт і послуг. При калькулюванні робиться розрахунок (калькуляція) собівартості одиниці продукції шляхом ділення загальної суми витрат, виявлених в аналітичному обліку по обєкту калькулювання, на кількість одиниць даного обєкту. Директивні (попередні) калькуляції складаються до початку виготовлення продукції, виконання робіт чи надання послуг для обґрунтування і удосконалення нормативів витрат виробництва, цін; встановлення допустимих меж трудових і матеріальних витрат за статтями калькуляції у відповідності до конкретних умов і способів виготовлення продукції, видів робіт і послуг, визначення величини і складу витрат, які залежать і не залежать від діяльності структурного підрозділу тощо.У системі управління витратами важливе місце посідає обчислення собівартості окремих виробів - калькулювання. За повнотою охоплення витрат розрізняють методи калькулювання: за повними витратами та за неповними витратами. Калькулювання за неповними витратами, теоретично обґрунтоване в першій половині ХХ ст., полягає в тому, що не всі витрати включаються у собівартість продукції. Які витрати включати у собівартість, а які не включати - це окрема проблема, яка вирішується кожним підприємством з урахуванням конкретних умов. Вибір калькуляційних статей витрат і методів їх обчислення на одиницю продукції залежить від конкретних умов виробництва і передусім від широти номенклатури продукції і специфіки технологічних процесів.На підприємстві планується два варіанти структури витрат. Під час розроблення плану на наступний рік, треба розрахувати: · виручку; Визначити, як зміниться прибуток підприємства, якщо обсяг виробництва зросте на 10%. Зробити висновки щодо вибору варіанту структури витрат. № вар Обсяг виробництва, шт Ціна од.
План
Зміст
Вступ
1. Калькуляційна одиниця та її визначення. Види калькуляцій на промисловому підприємстві та їх призначення
2. Сутність, переваги і вади калькулювання за повними та неповними витратами
3. Задача
Висновок
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
