Управління витратами на комунальному підприємстві "Херсонкомунтранссервіс" - Дипломная работа

Вступ Діяльність любого підприємства, яка здійснюється в різних галузях економіки та різних організаційно-правових формах потребує залучення певного капіталу для фінансування операцій, визначення обсягів реалізації. Відтак для узгодження різних видів діяльності існує специфічна функція - управління, яка забезпечує планування, організацію, мотивацію, контроль та регулювання діяльності. Головним елементом в управління є витрати, останніми роками простежується тенденція трактування виробничого обліку як джерела даних про витрати. Такий підхід логічний, оскільки дані про витрати використовуються підприємствами як для оцінки запасів та визначення фінансових результатів, так і для прийняття управлінських рішень на різних стадіях і рівнях управління. Метою досліджень даної роботи є розгляд та вивчення наступних аспектів політики управління витратами: · економічна характеристика витрат та їх класифікація на підприємстві; · розподіл затрат для визначення собівартості транспортних послуг; · управління операційним прибутком та витратами; · державне регулювання цін на підприємстві; · аналіз використання ресурсів та управління витратами; · шляхи підвищення ефективності діяльності підприємства. Теоретично-методологічна сутність поняття «управління витратами» 1.1 Економічна характеристика витрат та їх класифікація на підприємстві Виробничою функцією фірми є створення економічних благ - товарів, послуг. Виробництво товарів та послуг є процесом використання людської праці у двох формах - живої праці та праці, уречевленої в засобах виробництва, а також використання природних факторів. Якщо розглядати витрати живої та уречевленої праці у перетвореній (вартісній та грошовій) формі, то витрати уречевленої праці (засобів виробництва) поставатимуть як витрати постійного капіталу, а витрати живої праці - як витрати необхідної та додаткової праці. Теорія витрат Карла Маркса заснована на двох принципових категоріях: витрати виробництва; витрати обігу, пов’язані з їх реалізацією (купівлею-продажем). Чисті витрати на купівлю-продаж, заробітну плату продавців і касирів, маркетинг, утримання торгових підприємств, консультації, рекламу, касові операції тощо. Вивчаючи витрати суспільства і витрати підприємства, Карл Маркс дійшов висновку, що прибуток створюється не всім авансовим капіталом, а лише його змінною частиною, тобто робочою силою. У зв’язку з цим найважливішою проблемою діяльності фірми є пошук найефективнішого варіанту використання факторів виробництва, оскільки за досконалої конкуренції фірма не може впливати на рівень ринкової ціни. Нова теорія витрат припускає, що відрізок Q1Q2 на рисунку 1.2. характеризує запланований резерв по потужності, який може використовуватись без змін середніх змінних витрат. Таким чином, трансакційні витрати виникають і до процесу обміну, у процесі обміну та після нього. Інтерспецифічні ресурси - взаємодовняючі, максимальна цінність яких досягається тільки на даному підприємстві. Приріст виторгу, зв’язаний зі збільшенням обсягу випуску має назву граничного доходу (граничного виторгу), а приріст витрат фірми - граничними витратами. Інший випадок складається, якщо фірма при поширенні обсягу збуту знижує ціну продукції для поповнення кількості покупців. Цей випадок зумовлений тим, що виробничих потужностей недостатньо для розширення обсягу виробництва, або тим, що зростають затрати на сировину, матеріали та інші фактори, витрати на які відносять до категорії змінних витрат; · з сповільненням - якщо витрати на матеріали, сировину знижуються при рості обсягу випуску, граничні витрати знижуються. Нерівномірна зміна валових витрат веде до того, що зі зростанням обсягів виробництва змінюються витрати (АТС), які дорівнюють загальним витратам (ТС), поділеним на обсяг виробництва (Q) товарів (АТС = ТС / Q) цей вид витрат має особливе значення для розуміння ринкової стратегії підприємства, оскільки дає змогу з’ясувати - за якого обсягу виробництва витрати на одиницю продукції будуть мінімальними. Інші ресурси: площі виробничих приміщень підприємства; кількість машин та обладнання можна змінити лише упродовж тривалого часу, інколи кількох років. Характерна її особливість полягає в ому, що сума параметрів еластичності за виробничими чинниками дорівнює одиниці, тобто за збільшення витрат засобів праці та чисельності працівників на один відсоток, обсяг випуску продукції також зросте на один відсоток. Кожне значення валових витрат графічно можна зобразити окремо (С0, С1, С2) (рис. 1.15) Рисунок 1.15. Стратегічне управління здійснюють: Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України; апарат Президента; Міністерство фінансів України. Стратегічне управління - це управління на перспективу, виражається у встановленні обсягів фінансових ресурсів на перспективу, виражається у встановленні обсягів фінансових ресурсів на перспективу для реалізації цільових програм, пов’язаних з піднесенням економіки України, проведенням її структурної перебудови, конверсії оборонних галузей, зміцнення аграрно-переробного комплексу, а також