Управління використанням ресурсів - Курс лекций

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів стаціонарної та заочної форми навчання базового напрямку 6.0502 "Менеджмент"План МТЗ підприємства - сукупність планово-розрахункових документів, у яких вирішується потреба в матеріальних ресурсах і встановлюються джерела покриття цієї потреби (рис. Потреба в матеріалі знаходиться шляхом множення норм витрат, встановлених в одиницю виміру обсягу робіт (кубометр кладки, квадратний метр поверхні, яка зафарбовується, і т.д.) або на відповідний планований обсяг робіт. При виготовленні продукції з декількох різновидів сировини і матеріалів для одержання виробів із заздалегідь заданими технічними характеристиками і потрібною якістю розробляються рецептури, в яких вказується співвідношення кожного матеріалу, використовуваного для виробництва цієї продукції. Для розрахунку потреби у вихідній сировині і матеріалах можна використовувати формули хімічних реакцій, молекулярні маси готового продукту і матеріалу, дані про втрати в технологічному процесі: де РМ - потреба в матеріалі в натуральних одиницях виміру; При наявності дефіциту існує три можливих види витрат, перерахованих у порядку збільшення їх негативного впливу: витрати у звязку з невиконанням замовлення (затримкою з відправленням замовленого товару); витрати у звязку з втратою збуту, коли постачальник звертається за даною покупкою в іншу фірму (такі витрати вимірюються в показниках виторгу, загубленого через нездійснення угоди); витрати у звязку із втратою замовника.До цих умов можна віднести: визначення потреби і пошук джерел коштів для формування капіталу; оцінка вартості джерел коштів і можливості їхнього залучення; механізм формування власного капіталу і позикових джерел коштів; обґрунтування оптимальної структури капіталу; використання власних і позикових коштів для фінансування активів. Розглядаючи управління фінансовим капіталом з позиції системного підходу, можна подати його у вигляді взаємозалежної сукупності елементів: , де СУФК - система управління фінансовим капіталом; Принципи управління фінансовим капіталом створюють можливості визначитися з цілями і завданнями функціонування фінансового капіталу. Дане завдання реалізується в процесі оптимізації взаємозвязку «фінансовий капітал - основні й оборотні активи», вибору найбільш ефективних форм і методів розміщення фінансового капіталу, що забезпечує високий рівень його ефективності. В умовах України державне регулювання формування фінансового капіталу містить: встановлення мінімального розміру статутного капіталу тільки для акціонерних підприємств і товариств з обмеженою відповідальністю; механізм формування статутного капіталу підприємств різних форм господарювання; порядок емісії акцій, облігацій та інших корпоративних цінних паперів; регулювання процесу утворення додаткового і резервного капіталу; податкове регулювання формування окремих елементів фінансового капіталу; порядок утворення нерозподіленого прибутку; регулювання кредитних і позикових операцій; валютне регулювання; регулювання лізингових та інших орендних операцій; регулювання фондового ринку і ряд інших напрямків формування фінансового капіталу.Субєкти підприємницької діяльності можуть здійснювати інвестиції в різних формах, що повязано з існуванням різноманітних обєктів інвестування. Основними субєктами інвестиційної діяльності є інвестори, замовники, виконавці робіт (підрядники), користувачі обєктів інвестування, а також постачальники устаткування і матеріалів, різні допоміжні установи й організації, які надають додаткові послуги в галузі інвестиційної діяльності (банківські, страхові, консультаційні, посередницькі фірми). У практиці інвестиційної діяльності фактично один субєкт сполучає кілька функцій (інвестор одночасно може бути і замовником, і виконавцем робіт чи користувачем обєктів інвестування). Користувачами обєктів інвестування можуть бути або замовники, або інвестори, або треті особи, для яких створюються обєкти інвестування. В інвестиційній діяльності відомі три основні форми проходження інвестиційного процесу: а) інтервальне інвестування, коли прибуток формується через якийсь час після завершення вкладення капіталу; б) послідовне інвестування, коли прибуток формується безпосередньо після завершення процесу інвестування; в) паралельне інвестування, при якому формування прибутку здійснюється паралельно з процесом вкладення капіталу.Вхідний грошовий потік містить всі види надходжень коштів, у т.ч. дохід від основної операційної діяльності (виторг від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг); доходи від іншої операційної діяльності; доходи від фінансово-інвестиційної діяльності; інші доходи і надходження підприємства, включаючи установчі та пайові внески, позики, кошти від емісії акцій, кредити, цільове фінансування, дотації з бюджету, благодійні й інші кошти. Грошові потоки, які формуються на підприємстві в процесі його господарської діяльності, є найважливішим самостійним обєктом фінансового управління.

План матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) підприємства