Управління в галузі рослинництва на підприємстві ООО "Сандора" Жовтневого району Миколаївської області - Курсовая работа

КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Менеджмент організації» на тему:“Управління в галузі рослинництва на підприємстві ООО «Сандора»” Жовтневого району Миколаївської областіФункціонування та організація роботи служб управління у системі управління підприємством ООО "Сандора" відіграє досить важливу роль. Створення служб управління в системі управління підприємством залежить від розмірів господарства, від його організаційної структури та структури управління, яка обирається керівником кожного підприємства. Численні дослідження останніх років і практичний досвід показують, що чітко сплановані організаційні схеми і структура створюють важливі передумови для ефективної діяльності.Підприємство ООО «Сандора» розташоване у Жовтневому районі Миколаївської області, у селі Миколаївське. Виробничі потужності компанії ООО "Сандора" включають завод з переробки фруктів, овочів і виробництву соків (в селі Миколаївському Миколаївської області); завод з виробництва соків (в селі Мішково-Погорілово Миколаївської області); два заводи з переробки фруктів і овочів (у селі Родниковом в АР Крим; у селі Козачі Лагері Херсонської області). На сьогодні з конвеєрів компанії сходить понад 4 млн. пакетів на добу. ТОВ "Сандора" є виробником натуральних фруктових і плодоовочевих соків, нектарів, напоїв та виноградних вин в упаковці Тетра Пак. Рельєф території господарства рівнинний, що сприяє розвитку рослинництва.Щоб визначити, яке за розмірами є досліджуване господарство (велике, середнє, мале) потрібно розрахувати показники розміру виробництва, розмір грошової виручки від реалізованої продукції, та зробити розмір трудових ресурсів. Аналізуючи данні можно зробити висновок що чисельність працюючих зменшилась. У 2012 році навпаки працівників рослинництва було 80% до загальної кількості, а працівників тваринництва 20% до загальної кількосі працюючих. За даними таблиці 1.2 вартість валової продукції у порівняльних цінах 2010 року з 2010 року до 2012 року вона скоротилась. В середньому за три досліджуваних роки вартість валової продукції в порівняльних цінах 2010 року складає 2922,4 тис.грн.Організаційною структурою системи управління підприємством називається склад підсистем або елементів системи, кожному з яких відповідає певна функція, а також організація звязків і відносин між підсистемами або елементами системи. Вона фіксується в схемах структури управління, штатному розкладі, положеннях про структурні підрозділи, посадових інструкціях. Діючі на підприємствах структури управління класифікуються за багатьма ознаками, оскільки вони відрізняються кількістю складових їх елементів, формою цих елементів, їх призначенням і т.д. В організаціях, які за рахунок диверсифікації збільшують асортимент виробленої продукції, найбільш поширена продуктова структура управління: повноваження з управління виробництвом і збутом будь-якого продукту передаються одному керівнику, який несе відповідальність за даний товар. За лінійної структури (по вертикалі) будується управління окремими сферами діяльності (виробництвом, збутом, постачанням); відповідно до програмно-цільовий структурою (по горизонталі) організовується управління програмами, проектами, темами.До складу служб управління повинні входити високоосвідчені, кваліфіковані працівники, які мають здобутки у тій галузі, за яку на них покладено відповідальність. Так, до агрономічної служби управління господарством входить головний агроном - висококваліфікований спеціаліст, що має гарні знання не тільки з агрономічних дисциплін (агрохімія, рослинництво, селекція, фітопатоорлогія), а й з економічних дисциплін. Адже головний агроном повинен також уміти правильно керувати людьми, вміти знайти більш економічно вигідні сорти і гібриди рослин. До складу агрономічної служби також може входити агроном з насінництва (ентомолог) - це спеціаліст, що добре оволодів і знає сорти та гібриди рослин. Він повинен забезпечувати головного агронома інформацією про новинки, що зявляються на ринках України і обгрунтовувати їх апробацію на території господарства.Нормативним актом, який визначає склад, структуру, компетенцію будь-якого підприємницького формування і порядок його діяльності є статут. На основі статуту та державних законодавчих актів розробляються інші внутрішньогосподарські регламенти: правила внутрішнього трудового розпорядку, положення про структурні підрозділи, службові інструкції та ін. Типові правила внутрішнього трудового розпорядку визначають трудовий розпорядок на підприємстві, в організації і установі, який запроваджується адміністрацією за погодженням із профспілками. Типовими правилами визначається порядок прийому і звільнення робітників і службовців, основні обовязки робітників і адміністрації, робочий часі його використання, порядок застосування заходів стимулювання за успіхи в роботі, а також стягнень за порушення трудової дисципліни.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна управлінська характеристика сільськогосподарського підприємства

1.1 Розміщення господарства, його природні та економічні умови

1.2 Розміри та спеціалізація господарства

1.3 Організаційна структура господарства та його структура управління

1.4 Показники економічної ефективності господарства

Розділ 2. Аналіз управління галуззю у сільськогосподарському підприємстві

2.1 Місце і роль агрономічної служби в управлінні галуззю рослинництва

2.2 Особливості управління рослинництвом при існуючій структурі управління

2.3 Розподіл функцій, прав і обовязків спеціалістів служби

2.4 Взаємовідносини відділів з іншими підрозділами сільськогосподарського підприємства

2.5 Організаційно-економічні методи управління галуззю

2.6 Соціально-психологічні методи впливу на трудові колективи в рослинництві

2.7 Ефективність управління галуззю

Розділ 3. Розробка пропозицій щодо удосконалення управління галуззю рослинництва у сільськогосподарському підприємстві

3.1 Поліпшення організації праці керівників і спеціалістів галузі рослинництва

3.2 Поліпшення оперативного управління галуззю, удосконалення матеріально-технічного постачання в галузі

3.3 Удосконалення соціально-психологічних методів управління трудовим колективом

Висновки

Список використаних джерел