Управління собівартістю нових видів продукції в процесі їх виробничого освоєння (на прикладі машинобудування) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Управління собівартістю нових видів продукції в процесі їх виробничого освоєння (на прикладі машинобудування)Процес інноваційної діяльності відзначається як різноманітністю напрямків його реалізації (впровадження нових видів машин і устаткування, механізація та автоматизація виробництва, технологічні нововведення, освоєння нових видів продукції) так і значним обсягом робіт, що необхідні для здійснення будь-якого з наведених видів інновацій. Проте наукові дослідження, присвячені питанням підготовки та освоєння нових виробів на промислових підприємствах, впродовж останніх десяти років практично не проводилися. На протязі цього часу зростання ролі науково-технічного прогресу зумовило активне проведення досліджень практичних аспектів підготовки та освоєння нових видів продукції на підприємствах. Таким чином, на сьогодні існують грунтовні розробки з питань підготовки виробництва нових видів продукції, їх освоєння, складу та специфічних особливостей витрат, що мають місце в даних період, визначення впливу процесів освоєння на економічні показники діяльності підприємства тощо. Метою дисертаційного дослідження є обгрунтування окремих теоретичних аспектів процесу освоєння нових видів продукції та практичних методів управління, що передбачає вирішення наступних задач: - вивчення порядку формування собівартості продукції в ринкових умовах;Перший розділ - “Загальнотеоретичні питання витрат виробництва та інноваційної діяльності підприємств” - присвячено дослідженню економічної суті виробничих витрат та собівартості; порядку калькулювання собівартості в Україні та за кордоном, існуючих методів розподілу постійних витрат. З прийняттям Національних стандартів бухгалтерського обліку, та зокрема з введенням в дію з 1 січня 2000 року Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №16 “Витрати” калькулювання собівартості в Україні зазнало істотних змін. У розділі 2 “Процес оновлення виробництва продукції як обєкт господарського управління” розглянуто теоретичні аспекти процесу підготовки та освоєння виробництва нових виробів, особливості, властиві у цей період виробничим витратам, а також можливості використання елементів операційного аналізу для управління витратами. До складу витрат на освоєння входять: 1) витрати на виробниче освоєння; 2) підвищені витрати економічного освоєння; 3) втрати підприємства від тимчасових зупинок виробництва та інших факторів; 4) втрати від технічного та фінансового ризику. Такий висновок підтверджується і дослідженнями наших попередників: факт стабілізації витрат наочно ілюструється як кривими освоєння, так і графіком залежності витрат від характеру підготовки виробництва.у дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі - управління собівартістю нових видів продукції, що виявляється в розробці теоретичних засад та практичних методів такого управління на основі ринкових економічних принципів. Дослідження процесу виробничого освоєння нових видів продукції активно велися радянськими вченими в 1970-80 роках, і їх сутність відповідала тодішнім економічним умовам Оскільки дослідження собівартості нових видів продукції в останнє десятиліття в Україні практично не здійснювалися, назріла очевидна потреба їх проведення як у напрямку створення нових методик, так і у напрямку вдосконалення існуючих розробок на основі ринкових принципів. На основі аналізу практичних даних про собівартість окремих нових видів продукції та вивчення існуючого доробку в даному напрямку, нами зроблено пропозицію відмовитися від використання такого критерію завершення економічного освоєння, як досягнення проектної собівартості. Також запропоновано додатковий критерій завершення процесу освоєння - збутовий, тобто завоювання ринку збуту та перехід до прибуткової реалізації нового товару, та доповнення переліку стадій підготовки виробництва комерційною підготовкою. В дисертації запропоновано гнучку систему планування собівартості нових виробів, яка являє собою вдосконалення раніше розробленого методу планування собівартості у вигляді “коридору” витрат на основі директкостингу, введенні маржинального прибутку в якості планового показника та передбаченні проведення розподілу постійних витрат за маржинальною методикою.

Основний зміст роботи