Управління розвитком туристичної сфери України - Автореферат

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством Робота виконана в Класичному приватному університеті. Захист відбудеться “17” травня 2010 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.06 при Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м.Перспективи розвитку туризму в Україні визначаються дією широкого спектра природних, історико-культурних, соціальних, економічних, політичних чинників, які мають чітко окреслену регіональну специфіку. Причинами такого становища є: відсутність комплексної політики держави, неврегульованість механізмів стимулювання туристичної індустрії, відсутність ефективної стратегії розвитку цієї сфери як на національному, так і на регіональному рівнях; несформованість раціональних форм державного управління у сфері туризму; невідповідність нормативно-правового та організаційно-фінансового забезпечення сучасним потребам населення й економіки держави, існуючим параметрам туристичного потоку, тенденціям розвитку туризму; гострий дефіцит фінансових ресурсів та кризове становище в національній економіці. Проте навіть за умов наявності значного наукового потенціалу, особливості розвитку туристичної сфери України залишаються не розкритими, відсутні практичні рекомендації щодо державного регулювання, комплексних схем планування, раціонального використання туристичних ресурсів, економічних засад функціонування сфери туризму, недостатньою є ефективність методів прогнозування розвитку туристичної сфери, оцінювання ризиків туристичної діяльності органами державного управління. Для досягнення зазначеної мети дослідження поставлено такі завдання: - розкрити соціально-економічний зміст понять “туристична сфера” та “державне регулювання у сфері туризму”, визначити функції й структуру туристичної сфери; У ході дослідження використано загальнонаукові та конкретні економічні методи: абстрактно-логічний - для вдосконалення термінологічного апарату, авторського визначення понять “туристична сфера” та “державне регулювання у сфері туризму”, надання ознак класифікації туристичного ринку в Україні (розділ 1); статистичного та економічного аналізу - для дослідження управління розвитком туристичної сфери (розділ 2); системний - для визначення властивостей туристичної сфери та можливих наслідків впливу ризиків на її субєктів (підрозділ 3.3); економіко-математичного моделювання та прогнозування - при розробці моделі взаємозвязку між факторами виробництва й результатом виробництва (підрозділ 3.2); критичного аналізу та узагальнення теоретичних досліджень - для теоретичного узагальнення одержаних результатів і формулювання висновків.Туристична сфера як складова економічного комплексу країни характеризується такими властивостями й функціями: має свою індустрію виробництва та надання послуг туристам; створює туристичні послуги, формує турпродукт і здійснює їх реалізацію; формує ринок туристичних послуг різного рівня комплексності; виступає мультиплікатором зростання національного доходу, валового внутрішнього (національного) продукту, зайнятості населення, розвитку місцевої інфраструктури й підвищення рівня життя населення; є сферою, в якій дешево створюються робочі місця та забезпечується високий рівень ефективності й швидка окупність інвестицій; виступає ефективним засобом охорони навколишнього середовища та історико-культурної спадщини людства, що є матеріальною основою ресурсного потенціалу туризму, який утворює специфічну сферу діяльності; поєднана практично з усіма сферами, галузями й видами діяльності людини; має переваги в інтеграційних і глобалізаційних процесах, що відбуваються у світовому просторі. Незважаючи на широку “географію” туристів, які приїздять до нашої країни, їх більшу частину (78%) становлять туристи з колишнього СРСР, насамперед з Росії, Білорусі й Молдови. Десята Гаазька декларація Міжпарламентської конференції з туризму проголосила: “Туризм повинен плануватися державною владою, а також владою туристичної індустрії на комплексній і послідовній основі з урахуванням усіх аспектів цього феномену”. Результатом такого планування туристичного бізнесу в Україні стали Державні програми розвитку туризму на 2002 - 2010 р. в якій вітчизняна туристична сфера була визнана невідємною складовою світового туристичного процесу, а туризм розглядається як один з найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. У звязку цим слід підкреслити, що в Законі України “Про внесення змін до Закону України “Про туризм” відсутнє визначення такого поняття, як “державне регулювання у сфері туризму”.Досліджено понятійний апарат, що застосовується у вітчизняній та зарубіжній практиці, виходячи із чого запропоновано визначення сутності понять: “туристична сфера”, “державне регулювання у сфері туризму”, “національний туризм”.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ