Управління розвитком туристично-рекреаційного комплексу регіону (на прикладі Закарпатської області) - Автореферат

Міністерство освіти і науки України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукОфіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Євдокименко Валерій Кирилович, Буковинський інститут, перший проректор кандидат економічних наук Полюга Вячеслав Олексійович, Інститут регіональних досліджень НАН України, науковий співробітник З позиції системного підходу у роботі здійснено аналіз сутності туризму та туристично-рекреаційного комплексу регіону, визначено мету туристично-рекреаційної діяльності, згруповано важелі державного регулювання розвитку ТРК. У роботі розроблено та запропоновано ряд адаптованих рекомендацій стосовно України у дослідженні, організації й управлінні ринком туристично-рекреаційних послуг, а також запропонована методика діагностики розвитку ТРК на регіональному рівні. Ключові слова: туризм, рекреація, туристично-рекреаційний комплекс, природно-туристичні ресурси, туристично-рекреаційний потенціал, рекреаційне зонування. С позиций системного подхода в работе проведен анализ сути туризма и туристически-рекреационного комплекса региона, определены цели туристически-рекреационной деятельности, сгруппированы рычаги государственного регулирования развития ТРК.Проблеми функціонування ТРК знайшли своє відображення в наукових дослідженнях: специфіка використання, умови та стан освоєння туристично-рекреаційного потенціалу, принципи функціонування підприємств ТРК, організація їхньої діяльності у ринкових умовах, класифікація форм і видів туристично-рекреаційної діяльності, світовий до с від її організації, переваги і недоліки залучення у ТРК інвестиційних ресурсів висвітлені у наукових працях таких вітчизняних і зару біж них уче них як, К.Борисова, Дж. Методологія розробки і реалізації державної та регіональної політики розвитку рекреації та туризму знайшла відображення у дослідженнях М. Практично не розглядаються напрями проведення діагностики внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування рекреаційної сфери, вивчення сильних і слабких сторін його діяльності, що сприяло б обєктивній оцінці потенціалу зростання ТРК, зясуванню проблем розвитку та здійсненню оптимального вибору його стратегічної орієнтації. Відсутній єдиний підхід до розробки методики зонування рекреаційних територій регіону, не приділяється належна увага механізмам координування напрямів інвестиційного забезпечення рекреації і туризму та моделюванню процесів управління ТРК регіону. Внесок автора у виконання зазначених тем полягає у дослідженні ефективності функціонування туристично-рекреаційного комплексу Закарпаття та формування механізмів управління його розвитком.У першому розділі - “Теоретико-методичні засади управління розвитком туристично-рекреаційного комплексу регіону” - розкривається організаційно-економічна сутність та основні завдання діяльності туристично-рекреаційного комплексу; досліджується науково-прикладний аспект стратегічного моделювання державного управління розвитком ТРК регіону та узагальнюється світовий досвід організації і регулювання ринку туристично-рекреаційних послуг. Звідси постає потреба у розробці механізму управління розвитком туристично-рекреаційного комплексу регіону як пріоритетної структурної складової економіки Закарпаття. У другому розділі - “Аналіз та основні напрями стабілізації розвитку рекреації і туризму Закарпаття ” - аналізуються ефективність використання, умови та рівень освоєння туристично-рекреаційного потенціалу Закарпаття; проведена діагностика стану туристично-рекреаційного комплексу області з використанням SWOT-аналізу розвитку туризму і рекреації. Тому пропонується рекреаційну політику спрямовувати, в першу чергу, на: забезпечення екологічної безпеки рекреаційного освоєння території; зонування рекреаційних територій з виділенням освоєних, перспективних та резервних територій; соціальну необхідність (тобто відповідність наявної бази рекреаційної сфери реальним потребам в оздоровленні, її здатність задовольняти попит населення на рекреаційні послуги в регіоні); економічну доцільність (прибутковість діяльності обєктів рекреаційної галузі і соціально-економічну вигоду для території); розвиток екологічно чистих видів рекреаційного господарювання та залучення широких верств населення до рекреаційного підприємництва тощо. · Наявність рекреаційних територій: загальна площа ландшафтів рекреаційного призначення у Закарпатській області становить 2,6 тис. га, 80% території займають гори; · наявність мінеральних вод: із 36 типів мінеральних вод, наявних в Україні, 32 типи є в Закарпатті, затверджені експлуатаційні запаси мінеральних вод області 3272 куб. м на добу мають 14 родовищ; · потенційні можливості розширення мережі природно-заповідного фонду області; · привабливі природні умови, гірські озера, лісові комплекси, краєзнавчі парки (заг.

2. Основний зміст роботи