Управління ризиками виробничих підприємств в процесі інтеграції - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙРобота виконана в Запорізькому Національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Нестеренко Жанна Кирилівна, Запорізький національний технічний університет, завідувач кафедри фінансів і банківської справи Захист відбудеться 15 червня 2006р. о 1400 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.058.01 в Національному університеті харчових технологій за адресою: 01003, м.Ступінь впливу ризику, якому піддаються підприємства в процесі своєї діяльності, залежить від численних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Підвищена вірогідність виникнення ризиків для підприємств борошномельної та хлібопекарської промисловості повязана із залежністю від сільськогосподарського виробника та специфікою роботи цих підприємств, стратегічною значимістю продукції, що виробляється, у загальній системі продовольчої безпеки держави. Ризики негативно впливають на результати діяльності підприємств. Зниження обсягів виробництва підприємств борошномельної та хлібопекарської промисловості повязано з погіршенням забезпечення підприємств сировиною, збільшенням цін на зерно, нестачею грошових коштів, що зумовлено ризиковим характером виробництва зерна, критичним станом сільськогосподарських товаровиробників, збільшенням частки посередників на ринку зерна. Питання формування управління ризиками виробничих підприємств у процесі інтеграції завжди були в полі зору науковців, спеціалістів та практиків і дістала належне відображення в наукових працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів.При аналізі внутрішнього ризику підприємств необхідно оцінювати думки експертів за такими напрямами: рівень управління, неплатежі, заборгованість, рівень заробітної плати, спад випуску продукції, забезпеченість інвестиціями і замовленнями, конкурентоспроможність продукції і послуг, можливість банкрутства підприємства, рівень маркетингової діяльності і попиту на продукцію. Методика оцінки ризику на основі обєктивних, фактичних значень показників діяльності підприємства забезпечує стабільність процесу виробництва і реалізації продукції, а також його розширення і відновлення. Методи оцінки ризику, засновані на його зіставленні з величиною втрат, відповідають принципам класичної школи ризику. Ми повязуємо вплив ризику з процесом “зниження ефективності виробництва”, і пропонуємо проводити оцінку ризику на основі зіставлення ризику і величини втрат. Сутність інтеграції можна визначити як процес, що відбивається в таких, основних напрямах реалізації інтеграційної тенденції, як основи підтримки стабільності розвитку виробництва і посилення контролю над ринковою ситуацією, до якої можна зарахувати таке: постачальники однакової продукції реагують на посилення конкуренції шляхом розвитку горизонтальної інтеграції з іншими підприємствами, це дає змогу знизити виробничі витрати завдяки збільшенню серійності виробництва і поліпшенню спеціалізації учасників обєднання; підприємства, повязані послідовністю стадій виробництва і підвищенням конкурентоспроможності постачання сировини і комплектуючих; створюються обєднання типу конгломерати, які знижують ризики шляхів диверсифікованості діяльності; виникають цільові обєднання середніх і малих фірм для загальних функцій (маркетинг, закупівлі, реклама); спостерігається збільшення кількості стратегічних альянсів найбільших компаній для відстоювання інтересів на ринку у звязку з особливо гострою конкуренцією.Проведений аналіз існуючих концепцій оцінки й управління ризиками дав змогу виділити дві основні концепції оцінки ризику: як ситуативна характеристика діяльності підприємства на основі визначення абсолютної величини втрат; як ймовірносна категорія, що характеризує можливість зміни результатів діяльності підприємства. В процесі інтеграції управління ризиками слід базувати на ймовірній оцінці їхньої появи і визначенні наслідків їх впливу на діяльність виробничих підприємств. Найважливішим джерелом підвищення ефективності при створенні вертикальної інтеграційної структури для підприємств борошномельної та хлібопекарської промисловості є можливість організації широкого інформаційного обміну, що дає змогу чітко координувати плани і графіки поставок зерна, його зберігання, переробки й доставки кінцевої продукції споживачеві. Визначено основні заходи стабілізації на продовольчому ринку зерна: встановлення оптимальних цін на вітчизняне й імпортне продовольче зерно; проведення оперативного моніторингу імпорту зерна (кількість, види, якість, країни-постачальники, ціна); складання щомісячних балансів основних продовольчих товарів; проведення фінансування інтервенційних та заставних операцій із зерном із Державного бюджету, забезпечення моніторингу товарних потоків зерна і цін.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ