Управління результативністю функціонування сільськогосподарських підприємств - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТОбоснованы методологические подходы к формированию действенной системы управления результативностью. Управление результативностью раскрывается как система, которая включает: управление целевыми установками и стратегиями, материально-финансовыми потоками, людьми, процессами, информационными потоками, коммуникационными связями и др. Обоснованы новые концептуальные подходы к формированию системы управления результативностью. Обоснованы подходы к оценке деятельности сельскохозяйственных предприятий, к функционированию системы менеджмента, к разработке методологии формирования системы управления результативностью. В ее основу положены: критерии оценки результативности хозяйствующей структуры со стороны различных субъектов деятельности; уровни и стадии развития предприятий; цели, которые необходимо достичь; специфика стратегического и оперативного управления; требования, которые характеризуют результативность организационной системы; организационные формы управления; потенциал системы.У першому розділі - “Теоретичні основи управління результативністю” - розглядається сутність категорії “результативність”, її поняття та трактування вітчизняними та зарубіжними економістами. Результативність організаційної системи формується під впливом багатьох факторів: потенціалу системи; збалансованості складових організації; процесів на всіх стадіях кругообороту фондів; рівня розвитку усіх підсистем; обґрунтованого вибору стратегій майбутньої поведінки організаційної системи; ефективності на стадіях розвитку організації та на її життєвих циклах; рівня використання факторів зовнішнього і внутрішнього середовища; раціонального співвідношення між операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю; оптимального співвідношення між активною і пасивною адаптивними реакціями системи; рівня розвитку комунікаційних звязків; конкурентної позиції підприємницьких структур тощо. Обґрунтовані методологічні підходи до формування системи управління результативністю, в основі яких покладені: критерії оцінки результативності функціонування господарюючої структури з позицій інтересів різних субєктів діяльності, які не є однозначними; рівні і стадії розвитку підприємств, їхні життєві цикли; цілі, яких необхідно досягти та стратегії їх досягнення; специфіка стратегічного і традиційного управління; вимоги, які характеризують результативність організаційного формування; зони ризику. Управління результативністю - це комплексна система, яка охоплює всі стадії кругообороту капіталу, всі процеси формування і використання потенціалу господарюючої структури і яка забезпечує гармонізацію інтересів всіх учасників суспільних відносин. Тому, створюючи дійову систему управління результативністю, перш за все, необхідно виробити стратегію і тактику зміцнення технічного потенціалу господарюючих структур і формування можливостей використання біологічного потенціалу сільськогосподарських культур і порід тварин.Внаслідок недостатньої обґрунтованості управлінських рішень на макрорівні одержав розвиток процес розбалансованості: у відносинах відповідальності, у взаємовідносинах галузей і господарюючих структур, паритету цін і еквівалентності обміну, у співвідношенні міждержавним регулюванням і саморегулюванням підприємств, між розвитком науки і можливостями практичного її використання. Не одержав розвитку стратегічний менеджмент та його складові - стратегічний маркетинг, управління результативністю. 2.Методологія управління результативністю повинна бути адекватною зовнішньому та внутрішньому середовищу, базуватися на цілях, обраних стратегіях в загальній системі “умови - процес - результат”. 3.Формуванню дійової системи управління результативністю господарюючих структур сприятиме використання визначених в дисертаційній роботі принципів, розроблених моделей, методичних підходів до обґрунтування цілей, стратегій, критеріїв оцінки результативності менеджменту. 12.Розроблена на підставі одержаних результатів дослідження система управління результативністю організаційних формувань дозволить в процесі діяльності забезпечувати синергічний ефект і придатна для впровадження в господарську практику АПК.

2. Основний зміст