Вивчення інформаційного забезпечення процесу управління ресурсним потенціалом аграрної сфери та теоретико-методологічних засад його оцінки. Аналіз впливу використання ресурсного потенціалу на довкілля у процесі сільськогосподарського виробництва.
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наукОскільки зовнішнє середовище постійно змінюється й ускладнюється, то система управління ресурсним потенціалом аграрного сектора економіки має набути нових якостей, розширюючи свої можливості. Сучасний стан сільськогосподарського виробництва України не дозволяє розвязати основні проблеми функціонування агропродовольчого ринку без проведення структурної перебудови галузі, без технічного переозброєння та підвищення рівня кваліфікації працівників, без створення системи комплексного управління формуванням і використанням ресурсного потенціалу в аграрному секторі економіки. Виходячи з того, що земля, основні й оборотні матеріальні засоби, трудові, фінансові й інформаційні ресурси є основними чинниками у виробництві сільськогосподарської продукції та забезпеченні продовольчої безпеки країни, у дослідженні основний акцент зроблено саме на питаннях управління формуванням і використанням ресурсного потенціалу аграрного сектора. Використовувалися такі методи дослідження: порівняльного аналізу (вивчення методологічних підходів, концепцій, розробок, пропозицій провідних вітчизняних і зарубіжних учених); історичний метод (дослідження еволюції механізму впливу управління ресурсним потенціалом на розвиток аграрного сектора економіки України з метою виявлення закономірностей формування цього механізму); аналізу та синтезу (оцінка динаміки, структури й ефективності зрушень в аграрному секторі економіки України); абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків); статистико-економічний (аналіз використання та впливу розвитку ринкових переворень на сучасний стан ресурсного потенціалу в аграрному секторі); монографічний (визначення ефективних організаційних структур на ринку ресурсів в аграрному виробництві); економіко-математичного моделювання (оптимізація використання ресурсного потенціалу в аграрному секторі економіки) й ін. Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методологічних засад і концептуальних підходів до вдосконалення механізмів управління формуванням та використанням ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки України з метою підвищення його конкурентоспроможності: вперше: розроблено концепцію управління ресурсним потенціалом в аграрному секторі, сутність якої полягає в застосуванні комплексного підходу до організації ресурсозабезпечення та ресурсовикористання завдяки реалізації принципів інноваційного менеджменту, оптимізації системи управління використанням ресурсів на основі складання прогнозів використання ресурсного потенціалу в ринкових умовах;У першому розділі “Методологічні засади управління ресурсним потенціалом в аграрному секторі економіки” досліджено теоретичні та методологічні основи управління ресурсним потенціалом аграрних підприємств у складних ієрархічних системах, обгрунтовано можливість застосування методів системного аналізу стану наукового забезпечення управління ресурсним потенціалом, визначено принципи формування концепції ефективного використання ресурсного потенціалу та сучасні підходи до управління ресурсним потенціалом в умовах ринку. Для того щоб аргументувати доцільність використання загальної методології дослідження систем для вивчення значимості управління формуванням і використанням ресурсного потенціалу в аграрному секторі економіки, розглянуто сутність категорії “система”, роль і значення сучасних економіко-математичних методів у розбудові соціально-економічних систем, у забезпеченні їх функціонування й ефективного управління. З метою підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу визначено основні напрями формування системи ефективного управління використанням і відтворенням ресурсного потенціалу аграрного сектора: забезпечення раціонального використання земельних, водних та інших природних ресурсів в аграрному секторі, а також основних матеріальних засобів; застосування ресурсозберігаючих технологій; ефективне використання трудових ресурсів; забезпечення стабільності формування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх фінансових ресурсів; упровадження результатів інноваційного розвитку, спрямованого на екологізацію й інтенсифікацію аграрного виробництва; розвиток транспортно-складської інфраструктури; забезпечення продовольчої безпеки держави. У другому розділі “Теоретичні положення управління формуванням і використанням ресурсного потенціалу” досліджено основні теоретичні положення, які стосуються визначення сутності, порядку формування, методології комплексної оцінки економічної ефективності використання ресурсного потенціалу аграрного сектора економіки, інноваційного менеджменту як способу управління ресурсним потенціалом в ринковому середовищі й особливостей його використання в умовах диверсифікації аграрного виробництва, впливу соціально-економічних чинників на управління ресурсами.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
