Управління реформуванням первинної медико-санітарної допомоги на місцевому рівні (на прикладі м. Львова) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управлінняЗахист відбудеться 30.04.2004 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.860.01 в Львівському регіональному інституті НАДУ при Президентові України за адресою: 79491, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського регіонального інституту НАДУ при Президентові України за адресою: 79491, м. У дисертації здійснено аналіз реалізації механізмів державного регулювання при реформуванні первинної ланки системи охорони здоровя на засадах лікаря загальної практики (сімейного лікаря) та обґрунтовано застосування стратегічного планування. На основі одержаних результатів побудовано структуру первинної медико-санітарної допомоги на засадах лікаря загальної практики (сімейного лікаря). В работе исследованы цели, функция и структура механизмов государственного регулирования первичной медико-санитарной помощи на местном уровне (на примере Первой городской клинической больницы им.Всесвітня організація охорони здоровя (ВООЗ) розглядає первинну медико - санітарну допомогу (ПМСД) у якості одного з провідних інструментів досягнення стратегії "Здоровя для всіх", тому що вона здійснює головну функцію системи охорони здоровя та є її центральною ланкою, складає невідємну частину всього процесу соціально - економічного розвитку суспільства. Від стану амбулаторно - поліклінічної допомоги залежить ефективність та якість діяльності всієї системи охорони здоровя, збереження трудового потенціалу, а також вирішення більшості медико-соціальних проблем, що виникають на рівні сімї та у соціально незахищених груп населення: дітей, інвалідів, осіб похилого віку. В результаті економічних та соціальних процесів, що відбуваються у державі, існуюча амбулаторно - поліклінічна служба системи охорони здоровя стала не в змозі забезпечити населення доступною та кваліфікованою медичною допомогою на рівні первинної ланки, на етапі якої починають і закінчують обстеження та лікування до 80% населення, що звертається за медичною допомогою. Для підвищення ефективності системи охорони здоровя, особливо в умовах, коли обєктивно існує дефіцит як бюджетних коштів, так і особистих фінансових можливостей громадян на оплату медичних послуг, виникає потреба у вдосконаленні насамперед первинної медико-санітарної допомоги, до якої завжди звертається переважна більшість населення. Дослідження у розвязанні названих проблем, їх актуальність обумовлені нагальною потребою вибору нової моделі системи охорони здоровя в Україні, її обгрунтуванням та створенням належних механізмів державного управління, починаючи з місцевого рівня.У першому розділі "Теоретичні засади розбудови первинної ланки системи охорони здоровя в Україні" проводиться аналіз стану досліджуваної проблеми, розкриваються теоретико-методологічні засади державного управління системою охорони здоровя, аналізуються переваги розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах лікаря загальної практики (сімейного лікаря), аналізуються шляхи реформування, які пропонує Всесвітня організація охорони здоровя. Дефіцит коштів не змогли компенсувати організаційно-управлінські системозберігаючі та системозамінні технології, які впроваджено в галузі (скорочення стаціонарних ліжок, розширення мережі стаціонарозамінних форм медичної допомоги, перегляд штатних нормативів медичного персоналу в закладах охорони здоровя, пріоритетний розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини). Пріоритетний розвиток первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) та перерозподіл на її користь ресурсів охорони здоровя повязані з реалізацією концепції загальної лікарської практики та сімейної медицини, що суттєво знижує споживання медичних послуг при збереженні їх доступності. У другому розділі "Методи вдосконалення державного регулювання системою первинної медико-санітарної допомоги" здійснено обгрунтування та вибір методів вдосконалення державного регулювання реформуванням первинної ланки надання медичної допомоги на місцевому рівні. Регламентуючи розвиток сімейної медицини як домінуючої ланки у системі охорони здоровя, держава не створила необхідних основ організації закладів загальної лікарської практики (сімейної медицини), що привело до спотворення в деяких випадках самої ідеї сімейної медицини як гілки охорони здоровя, де працюють висококваліфіковані сімейні лікарі.Результати проведених досліджень механізмів державного регулювання реформуванням первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної лікарської практики (сімейної медицини) на місцевому рівні дозволяють зробити такі висновки та рекомендації: На цей час спостерігається погіршення стану здоровя населення (зменшення рівня народжуваності на 37,5% у порівнянні з 1990 роком та збільшення рівня смертності на 14%, в тому числі і серед працездатного населення), що викликано соціально-економічною кризою перехідного періоду.

Основний зміст