Управління процесами формування ґендерної політики в Україні. Організаційно-правові аспекти - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Спеціальність: 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і процес, фінансове право; інформаційне правоРобота виконана в Національному університеті внутрішніх справ, МВС України Науковий консультант: доктор юридичних наук, професор, академік АПРН України Офіційні опоненти:доктор юридичних наук, професор, академік АПРН України доктор юридичних наук, професор ГОЛОСНІЧЕНКО Іван Пантелійович, Київський національний університет, професор кафедри конституційного та адміністративного права доктор юридичних наук, професор Захист відбудеться „26” грудня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Національного університету внутрішніх справ (61080, Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27).Тому визначення мети, завдань та напрямів реалізації ґендерної політики на сучасному етапі розвитку українського суспільства, аналіз повноважень органів влади у становленні та реалізації цієї політики, стану науково-інформаційного, кадрового та фінансового забезпечення процесів формування та впровадження ґендерної політики, визначення шляхів підвищення ефективності взаємодії державних, недержавних та міжнародних організацій в зазначеній сфері мають велике як теоретичне, так і практичне значення. Дисертаційне дослідження відповідає пріоритетним напрямам фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. (затверджені рішенням колегії МВС України № 4КМ\2 від 28 лютого 1995 р.) та на період 2001-2005 рр. Воно спрямоване на виконання основних положень Декларації про загальні засади державної політики щодо сімї та жінок, Національного плану дій щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню ґендерної рівності у суспільстві на 2001-2005 рр. (постанова Кабінету Міністрів України № 479 від 6 квітня 2001 р.), Указу Президента України про підвищення статусу жінок у суспільстві (№ 283 від 25 квітня 2001 р.). Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб розробити теорію управління процесами формування ґендерної політики в Україні, обґрунтувати шляхи підвищення ефективності управління у цій сфері на основі аналізу організаційно-правових засад державної ґендерної політики, розкрити процеси становлення та розвитку ґендерного законодавства, особливості повноважень органів державного управління у формуванні ґендерної політики. розробити та уточнити категорійний апарат дослідження, визначити сутність понять “рівність”, “рівні права”, “державна політика стосовно жінок”, “ґендерна політика” “державне управління ґендерною політикою”, їх співвідношення між собою; проаналізувати процеси інституалізації ґендерної політики, досягнення та недоліки у цій сфері та їх вплив на управління процесами розвитку ґендерної політики в Україні на національному та місцевому рівнях;Перший розділ “Ґендерна політика як обєкт соціально-правового аналізу” присвячено аналізу теоретичних засад теорії управління ґендерною політикою, виявленню проявів соціостатевої нерівності в сучасному українському суспільстві як соціальної основи формування ґендерної політики, визначення мети, цілей, напрямів та принципів останньої. “Політика та управління: загально-теоретичні проблеми” досліджується взаємозвязок феноменів та понять “управління” та “політика”, виділяються загальні етапи розвитку державної політики, у тому числі ґендерної, обґрунтовується необхідність удосконалення управління процесами формування ґендерної політики в контексті прискорення адміністративної реформи в державі та демократичних перетворень. З урахуванням уточнення основних понять та їх взаємозвязку запропоновано алгоритм розгортання дисертаційного дослідження: аналіз концептуального обґрунтування гендерної політики; нормативно-правового забезпечення ґендерної політики з урахуванням європейських та міжнародних стандартів та вимог міжнародних організацій; проблем інституціонального оформлення політики; фінансового, кадрового, наукового, інформаційного забезпечення впровадження ґендерної політики; постановки та підтримки державно-правових експериментів; формування системи контролю за ходом реалізації ґендерної політики. У сучасному політико-правовому дискурсі (як на рівні міжнародних організацій та документів, так і на національному рівні) вживаються такі поняття як “жіноча політика”, “політика стосовно жінок”, “політика в інтересах жінок”, “ґендерна політика”, “політика в інтересах рівності”, “політика досягнення рівних прав та можливостей”, найчастіше вони обєднуються під гаслом проведення “державної політики стосовно жінок”.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ