Управління процесами формування ґендерної політики в Україні (організаційно-правові аспекти) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Спеціальність: 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і процес, фінансове право; інформаційне правоТому визначення мети, завдань та напрямів реалізації ґендерної політики на сучасному етапі розвитку українського суспільства, аналіз повноважень органів влади у становленні та реалізації цієї політики, стану науково-інформаційного, кадрового та фінансового забезпечення процесів формування та впровадження ґендерної політики, визначення шляхів підвищення ефективності взаємодії державних, недержавних та міжнародних організацій в зазначеній сфері мають велике як теоретичне, так і практичне значення. Дисертаційне дослідження відповідає пріоритетним напрямам фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. (затверджені рішенням колегії МВС України № 4КМ\2 від 28 лютого 1995 р.) та на період 2001-2005 рр. Воно спрямоване на виконання основних положень Декларації про загальні засади державної політики щодо сімї та жінок, Національного плану дій щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню ґендерної рівності у суспільстві на 2001-2005 рр. (постанова Кабінету Міністрів України № 479 від 6 квітня 2001 р.), Указу Президента України про підвищення статусу жінок у суспільстві (№ 283 від 25 квітня 2001 р.). Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб розробити теорію управління процесами формування ґендерної політики в Україні, обґрунтувати шляхи підвищення ефективності управління у цій сфері на основі аналізу організаційно-правових засад державної ґендерної політики, розкрити процеси становлення та розвитку ґендерного законодавства, особливості повноважень органів державного управління у формуванні ґендерної політики. розробити та уточнити категорійний апарат дослідження, визначити сутність понять “рівність”, “рівні права”, “державна політика стосовно жінок”, “ґендерна політика” “державне управління ґендерною політикою”, їх співвідношення між собою; проаналізувати процеси інституалізації ґендерної політики, досягнення та недоліки у цій сфері та їх вплив на управління процесами розвитку ґендерної політики в Україні на національному та місцевому рівнях;Перший розділ “Ґендерна політика як обєкт соціально-правового аналізу” присвячено аналізу теоретичних засад теорії управління ґендерною політикою, виявленню проявів соціостатевої нерівності в сучасному українському суспільстві як соціальної основи формування ґендерної політики, визначення мети, цілей, напрямів та принципів останньої. “Політика та управління: загально-теоретичні проблеми” досліджується взаємозвязок феноменів та понять “управління” та “політика”, виділяються загальні етапи розвитку державної політики, у тому числі ґендерної, обґрунтовується необхідність удосконалення управління процесами формування ґендерної політики в контексті прискорення адміністративної реформи в державі та демократичних перетворень. З урахуванням уточнення основних понять та їх взаємозвязку запропоновано алгоритм розгортання дисертаційного дослідження: аналіз концептуального обґрунтування гендерної політики; нормативно-правового забезпечення ґендерної політики з урахуванням європейських та міжнародних стандартів та вимог міжнародних організацій; проблем інституціонального оформлення політики; фінансового, кадрового, наукового, інформаційного забезпечення впровадження ґендерної політики; постановки та підтримки державно-правових експериментів; формування системи контролю за ходом реалізації ґендерної політики. У сучасному політико-правовому дискурсі (як на рівні міжнародних організацій та документів, так і на національному рівні) вживаються такі поняття як “жіноча політика”, “політика стосовно жінок”, “політика в інтересах жінок”, “ґендерна політика”, “політика в інтересах рівності”, “політика досягнення рівних прав та можливостей”, найчастіше вони обєднуються під гаслом проведення “державної політики стосовно жінок”. Проведений аналіз концептуальних документів політики стосовно жінок та ґендерної політики в Україні, а саме Декларації про загальні засади державної політики стосовно сімї та жінок, Указу Президента України “Про підвищення соціального статусу жінок в Україні” дає можливість дисертанту зробити висновок про те, що, будуючись в цілому на ідеологічних засадах “політики стосовно жінок”, вони містять в собі суттєвий ґендерний компонент, методологічні засади для формування “політики в інтересах рівності” та ґендерної політики.В дисертації закладено основи теорії управління ґендерною політикою в Україні, визначено сутність, цілі, напрямки, принципи ґендерної політики, наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми - вдосконалення управлінської діяльності з формування важливого напрямку державної політики.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ