Управління прийнятими на страхування ризиками - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТУ дисертації досліджено теоретичні, методологічні та організаційні питання, повязані із управлінням ризиками, прийнятими на страхування вітчизняними страховими компаніями. Розроблено модель процесу страхування у вигляді “ланцюжка процесу страхування”, вихідні положення програм мінімізації ризиків, практичні рекомендації з удосконалення методів управління ризиками на кожному його етапі. В работе проведено теоретическое обоснование сущности страховых рисков, значение процесса управления ими для страховых компаний и для их клиентов. Уточнено определение понятий “риск”, “страховой риск”, “управление рисками”. Ключевые слова: страховой риск, управление принятыми на страхование рисками, андеррайтинг, идентификация рисков, страховая экспертиза, контроль рисков, страховой тариф, превентивные мероприятия, урегулирование убытков, страховое возмещение.Впровадження в практику господарської діяльності страхових організацій механізму ефективного управління страховими ризиками підвищує фінансову надійність як окремого страховика, так і страхового ринку в цілому, а поширення сучасних прийомів управління страховими ризиками в практичній діяльності субєктів комерційного страхування сприятиме наближенню вітчизняного страхування до цивілізованого ведення бізнесу. Окремі теоретичні та практичні аспекти управління ризиками у страхуванні знайшли відображення в роботах представників вітчизняної науки К.Г.Воблого, В.Д.Базилевича, С.С.Осадця, І.В.Яковенко, М.С.Клапківа, І.О.Бланка, С.Ф.Покропівного, К.В.Шелехова, Л.О.Лігоненко. Дослідженням проблем управління ризиками в різних сферах присвячено прикладні розробки математичних методів аналізу ризиків В.В.Вітлінського, С.І.Наконечного, О.І.Ястремського, В.І.Рябікіна, В.Саліна. Аналіз наукових праць, безпосередньо присвячених досліджуваній темі та його узагальнення підтвердили відсутність цілісного підходу до питань, повязаних із управлінням ризиками в контексті основної діяльності страховиків - страхової, що й зумовило актуальність обраної теми дослідження. запропоновано функціональну модель процесу страхування (“ланцюжок процесу страхування”), яка дозволяє чітко визначити дії страховика на кожному етапі управління ризиками та визначити вихідні положення програм мінімізації ризиків для удосконалення методики управління ризиками, прийнятими на страхування;У першому розділі “Теоретико-методологічні засади управління ризиками у страхуванні” на основі опрацювання, критичної оцінки та узагальнення наукового доробку вітчизняних і зарубіжних вчених за темою дисертації досліджено теоретичний аспект управління прийнятими на страхування ризиками, обґрунтовано необхідність удосконалення цього процесу для будь-якого господарюючого субєкта і страхової компанії, зокрема. Коректність методологічного підходу до визначення сутності управління ризиками у страхуванні вимагає чіткого поділу ризиків на страхові та нестрахові, врахування ризикових обставин, що їх супроводжують. Це зумовлює необхідність уведення нової класифікаційної ознаки - “умова прийняття ризиків на страхування”, що забезпечує комплексний підхід до визначення можливості страхування, перевірки відповідності ризиків збалансованості страхового портфелю. У другому розділі “Дослідження процесу управління ризиками, прийнятими на страхування” детально розглядаються організація, етапи та специфічні для кожного з них методи управління ризиками, прийнятими на страхування. Акцентовано увагу на важливості чіткого визначення вимог до страхувальника та повноти інформації, яку містить анкета-заява на страхування, що дає можливість використання різних варіантів рішень щодо укладання договору страхування: прийняти ризик на стандартних умовах; запропонувати страхування на нестандартних умовах; відмовити в прийомі ризику на страхування; відхилити ризик на якийсь термін.У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці рекомендацій та обґрунтуванні напрямків удосконалення управління ризиками, прийнятими на страхування. 3.Аналіз і узагальнення теоретичного доробку вітчизняних і зарубіжних науковців і практиків дозволили визначити зміст поняття “управління прийнятими на страхування ризиками” як сукупності послідовних дій (андеррайтингу, контролю, фінансування), спрямованих на реалізацію загальної стратегії страховика. Враховуючи зміни факторів ризиків у часі та потребу у страховому захисті великої кількості різноманітних обєктів, виважена андеррайтерська політика стає надто значущою для страховика та здатна забезпечити диверсифікацію страхового портфеля. 4.Управління ризиками, прийнятими на страхування вітчизняними страховими компаніями, є специфічним процесом, що повязано з особливими механізмами, характерними для страхового бізнесу, і відбувається за умов: відсутності належної інформаційної підтримки, недостатнього використання можливостей передстрахової експертизи та різних форм контролю, заходів превенції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ