Управління прибутком промислових підприємств - Автореферат

Управління прибутком промислових підприємствПерші ознаки економічного зростання, необхідність реіндустріалізації багатьох галузей народного господарства України і досягнення рівня виробництва 1991 р. ставлять на порядок денний удосконалення управління прибутковістю на рівні регіону, підприємства, окремого виду продукції (товару, послуги). Перехід до ринкової економіки потребує від підприємств раціонального і економічно обґрунтованого підходу до планування своєї діяльності, до визначення фінансової і виробничої політики, аналізу і оцінки отриманих результатів. Так, рівень підприємства дає змогу розглянути процес утворення прибутку в первинній ланці економіки за рахунок прибутку (збитків) окремих видів продукції (робіт, послуг), а макрорівень - показати місце прибутку в національному доході держави. Дослідження виконувалось згідно планів науково-дослідних робіт Одеського державного економічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за темами: «Дослідження економічного механізму реалізації структурних зрушень в регіональному народногосподарському комплексі» (2005 р., номер державної реєстрації 0104U005273), де здобувач проаналізував прикладні аспекти виробничих функцій при вивченні функціонування регіональних виробничих систем; «Організаційно-економічне забезпечення створення регіональної інфраструктури підтримки інноваційних проектів та технологій» (2010 р., номер державної реєстрації 0108U010998), де автором обґрунтовано основні положення щодо вдосконалення методів управління прибутком промислових підприємств. Для досягнення поставленої мети в дисертації визначено конкретні завдання: - дослідити еволюцію теорії формування та управління прибутком і роль різних наукових шкіл у формуванні сучасних підходів до вивчення понять, джерел та факторів прибутку промислових підприємств;Точка бухгалтерської беззбитковості підприємства в міру «очищення» прибутку від операційних, інвестиційних, фінансових витрат, а також втрат від надзвичайних подій, зовнішніх вирахувань зазвичай рухається по вісі обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) Х праворуч. Крім того, такі методи дослідження прибутку, як горизонтальний аналіз, факторний аналіз прибутку від операційної діяльності, аналіз «витрати - обєм - прибуток» мають певні недоліки методичного характеру, повязані з неповнотою використання інструментарію відповідних розділів математичної та статистичної науки. У другому розділі «Розвиток методичних підходів до управління беззбитковістю промислових підприємств» обґрунтовано головні напрямки удосконалення горизонтального аналізу прибутку, проведено порівняння детермінованих моделей факторного аналізу прибутку, розроблено інструментарій дослідження та управління прибутком на рівні підприємства на основі CVP-аналізу, визначено зони беззбитковості інвестування в промисловість за допомогою виробничих функцій. Зокрема, автором запропоновано в процесі проведення горизонтального дослідження прибутку ширше використовувати весь арсенал статистичних методів, які полягають у всебічному застосуванні показників аналізу динаміки прибутку (абсолютних приростів, темпів зростання і приросту, абсолютного значення 1% приросту), середніх показників динаміки прибутку (середніх рівнів ряду, середніх абсолютних приростів, середніх темпів зростання і приросту). В рамках управлінського аналізу прибутку в короткостроковому періоді прийняття рішень в системі показників «витрати - обєм - прибуток» доцільно застосовувати інструментарій CVP-аналізу не тільки на рівні окремого виду продукції (робіт, послуг), а й на рівні підприємства (табл.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального науково-прикладного завдання, що полягає в розробленні методичних засад управління прибутком промислових підприємств на основі комплексного застосування інструментарію фінансового та управлінського аналізу. В дисертаційній роботі доведено, що сучасні підходи до управління прибутком промислових підприємств недооцінюють внесок видатних теоретиків маржиналізму ХІХ сторіччя, які розробили поняття альтернативних витрат, граничних величин, економічного прибутку та ін., заклали основи економіко-математичного апарату дослідження беззбитковості виробництва. В ході дослідження показано, що в термінологічній базі управління прибутком промислових підприємств існує плутанина відносно позначення поняття, яке займає проміжне положення між прибутком від реалізації продукції (робіт, послуг) і чистим доходом підприємства. Дисертант довів, що в процесі управління прибутком необхідно ширше використовувати показники і методичні підходи, які розроблені в математиці й статистиці. Це стосується таких напрямків, як горизонтальний аналіз, детермінований факторний аналіз прибутку на основі мультиплікативних моделей, аналіз співвідношень «витрати - обєм - прибуток».

Основний зміст дисертації