Управління потенціалом розвитку банківського сектору національного господарства - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н. Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Пуртов Володимир Федорович, Харківський національний університет імені В.Н. кандидат економічних наук, доцент Багатир Олексій Євгенович, Харківський національний університет імені В.Н. Захист відбудеться «16» квітня 2010 р. о 1530 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.05 Харківського національного університету імені В.Н. З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.В умовах трансформації економіки України одним із пріоритетних завдань є формування нового дієвого механізму управління банківським сектором національного господарства, здатного розкрити його внутрішній потенціал. Таким чином, стає доцільною побудова раціональної системи управління потенціалом банківського сектору, що вимагає врахування сучасних теоретичних та методичних підходів до функціонування ринкової економіки, критичного аналізу й узагальнення вітчизняного та закордонного досвіду. Актуальність формування дієвого механізму управління банківським сектором національного господарства зумовила необхідність теоретичного обґрунтування та розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічних аспектів управління потенціалом розвитку банківського сектору. Мета роботи полягає в узагальненні та обґрунтуванні теоретичних підходів до управління розвитком банківського сектору й розробці науково-методичних та практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління потенціалом банківського сектору національного господарства. Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних і методичних рекомендацій щодо вдосконалення управління потенціалом розвитку банківського сектору національного господарства: уперше: - запропоновано структурно-функціональну модель управління стратегічним потенціалом розвитку банківського сектору, яка ґрунтується на багатопараметричному аналізі поточного та прогнозного сценаріїв вибору пріоритетних напрямів розвитку та може використовуватися як для розробки шляхів зростання стратегічного потенціалу всього банківського сектору, так і для формування стратегічного потенціалу окремого банку;У першому розділі дисертаційної роботи - «Теоретичні основи управління потенціалом банківського сектору економіки України» - уточнено основні підходи до визначення змісту терміна «потенціал», «економічний потенціал», «економічний потенціал банківського сектору», проведено критичний аналіз організаційно-економічних основ управління потенціалом банківського сектору економіки України. На підставі аналізу наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених, які присвячені дослідженню банківської системи та сучасних підходів до визначення категорії економічного потенціалу банківського сектору, запропоновано таке визначення: економічний потенціал банківського сектору - це сукупність ресурсів (інвестиційних, фінансових, інноваційних, інформаційних та ін.), навичок і можливостей керівників, фахівців та інших категорій банківського персоналу, що можуть бути використані для надання достатнього обсягу якісних банківських продуктів та послуг, забезпечення ефективного функціонування й досягнення довгострокових цілей подальшого розвитку. На базі теоретичних узагальнень щодо елементів системи економічного потенціалу виокремлено в економічному потенціалі банківського сектору потенціали нижчого рівня: трудовий, фінансовий, інвестиційний, інноваційний. Механізм взаємодії дозволяє встановити оптимальні пропорції витрат на формування, підтримку та розвиток окремих структурних елементів економічного потенціалу: фінансового, інвестиційного, трудового та інноваційного потенціалів. У другому розділі - «Дослідження складових потенціалу банківського сектору та умов його економічного розвитку» - охарактеризовано основні тенденції використання потенціалу банківського сектору, його впливу на систему національного господарства та економіку України, проведено аналіз динаміки складових потенціалу банківського сектору, визначено чинники та основні умови ефективного формування, розвитку й використання потенціалу банківської системи.У дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання з узагальнення та обґрунтування теоретичних підходів до управління розвитком банківського сектору й розробки науково-методичних та практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління потенціалом банківського сектору національного господарства.

Основний зміст роботи