Управління персоналом у системі операційного менеджменту - Контрольная работа

Київський національний університет будівництва і архітектуриПроцеси управління людьми здійснювались у всіх цивілізаціях і різних соціумах. Управління персоналом - це специфічна функція управлінської діяльності, головним обєктом якої є люди, що входять в певні соціальні групи, трудові колективи. Отже, управління персоналом в системі операційного менеджменту - це цілеспрямована діяльність керівного складу організації на розробку концепції, стратегій кадрової політики і методів управління людськими ресурсами. Тому найчастіше його визначають так: Операційний менеджмент - це діяльність по управлінню процесом придбання матеріалів, їх перетворення в готовий продукт і постачанням цього продукту покупцю.Управління персоналом як цілісна система виконує такі функції: • організаційну-.планування потреб і джерел комплектування персоналу; Управління персоналом повинно відповідати концепції розвитку підприємства, захищати інтереси працівників і забезпечувати дотримання законодавства про працю при формуванні, закріпленні (стабілізації) і використанні персоналу. Управління персоналом як система включає два блоки: організаційний і функціональний. Функціональний повязаний із: використанням персоналу, що включає професійно-кваліфікаційне і посадове переміщення працівників (управління карєрою), створення постійного складу персоналу та робочих місць, покращення морально-психологічного клімату в колективі. Управління персоналом повинно орієнтуватись на тенденції та плани розвитку організації, досягненні основних її цілей, що вимагає врахування таких аспектів: - довгостроковий розвиток організації;Управління персоналом здійснюється при допомозі науково розроблених методів. Вони опираються на адміністративну підпорядкованість обєкта субєкту, на основі існуючої ієрархії управління. Соціально-психологічні методи засновані на використанні моральних стимулів до праці і впливають на-персонал з допомогою психологічних механізмів з метою переведення адміністративного завдання в усвідомлений обовязок, внутрішню потребу людини. Управління персоналом забезпечується взаємодією керуючої та керованої системи. Основними напрямками є набір і збереження персоналу, його професійне навчання і розвиток, оцінка діяльності кожного працівника з точки зору реалізації цілей організації, що дає можливість скорегувати його поведінку.Кадрова політика визначає завдання, повязані із ставленням організації до зовнішнього оточення (ринок праці, стосунки з державними органами), а також завдання, повязанні зі ставленням до персоналу своєї організації (участь в управлінні, система винагород, вирішення соціальних питань, удосконалення системи професійного навчання). Кадрове планування повинне дати відповіді на такі запитання: • скільки працівників, якої кваліфікації, коли і де будуть використовуватися в організації; Аналіз робочого місця дає можливість визначити: • час, потрібний для виконання основних виробничих операцій; Виділяють такі стадії аналізу робочого місця: • аналіз структури організації і місця кожного робочого процесу в ньому; • визначення мети аналізу робочого місця і як буде використовуватися інформація про нього;Поведінка людини завжди мотивована, тому одним з основних завдань дирекції персоналу є вироблення ефективної мотиваційної системи (мотиваційного середовища, мотиваційного поля), яка сприятиме активній, ефективній і продуктивній діяльності персоналу для досягнення визначених завдань. Побудова ефективної системи винагород повинна орієнтуватися на пріоритет стратегічних завдань, таких як зміцнення стратегічного потенціалу фірми за рахунок формування додаткових інвестиційних ресурсів, пошук нових стратегічних зон господарювання, посилення зовнішньої та внутрішньої гнучкості виробничого апарату фірми, розвиток маркетингових досліджень, реалізацію програм підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу тощо. Орієнтація системи стимулів на пріоритет згаданих завдань означає, що дохід працівників, які визначають мету та основні завдання діяльності фірми, виробляють засоби їх досягнення, повинен залежати від ефективності саме цієї діяльності. Реальні ставки оплати праці, встановлені на основі переговорів між роботодавцем і працівником, можуть суттєво перевищувати ставки тарифної сітки для окремих груп персоналу внаслідок підвищеного попиту на даний вид праці. Цей складник доходу працівника може охоплювати: надбавки за продуктивність, вищу за норму, що до останнього часу мали форму відрядного приробітку, або оплати за роботу з чисельністю персоналу, меншою за нормативну.Трудові процеси залежно від характеру участі робітника в їх здійсненні поділяються на ручні, ручні механізовані, машинно-ручні, машинні, автоматизовані та апаратурні. Відособлення окремих виробничих процесів і робіт передбачає насамперед розподіл праці.

Зміст

Вступ

1. Управління персоналом: суть, завдання, основні принципи

1.1 Система управління персоналом

1.2 Методи управління персоналом

2. Управління трудовими ресурсами в операційному менеджменті

2.1 Планування та формування персоналу

2.2 Побудова ефективної мотиваційної системи

2.3 Організація трудових процесів і робочих місць

2.4 Аналіз робочого часу

Висновки

Список використаної літератури