Управління персоналом промислового підприємства в умовах ринкових відносин - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВИХ ВІДНОСИНРобота виконана в Харківському державному економічному університеті, Міністерство освіти і науки України. Соколова Людмила Василівна, Харківський національний університет радіоелектроніки Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної кібернетики Амосов Олег Юрійович, Харківський регіональний інститут Української академії державного управління при Президентові України, перший заступник директора кандидат економічних наук, Кирян Олена Іванівна, Українська інженерно-педагогічна академія Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту Провідна установа - Дніпропетровський національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки та маркетингу (м. Захист відбудеться “2” липня 2004 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К 64.055.02, в Харківському державному економічному університеті за адресою: 61001, м.Першочерговим завданням є удосконалення управління персоналом промислових підприємств, який, з одного боку, є вирішальною складовою організації ефективної господарчої діяльності, а з іншого, є активною частиною населення, що здатна власноруч покращити соціальне становище. Однак, проблема управління персоналом промислового підприємства в ринкових умовах, що розвиваються, досліджена недостатньо, не існує єдиного підходу щодо визначення його складу та сутності, відсутня методика визначення доцільної планової чисельності та якісного складу персоналу в період різких змін обсягів виробництва, бракує методів щодо забезпечення індивідуального підходу у питаннях зацікавлення найманих робітників в кінцевих результатах діяльності промислового підприємства. Визначений стан вимагає розробки і застосування ефективних методів управління персоналом як складової управління виробничою діяльністю з урахуванням гуманістичного підходу. Основна ідея дослідження - розробка порядку визначення кількісної та якісної ознак персоналу промислового підприємства, яке різко змінює обсяги виробництва продукції, у звязку зі змінами споживчого попиту на ринку, з урахуванням можливості використання індивідуального підходу до оплати праці кожного учасника виробничого процесу. У дисертації використовувалися загальнонаукові методи пізнання (аналіз, синтез, узагальнення, абстракція) - для уточнення категорій і поняття управління персоналом та факторів, що впливають на його ефективність; системного аналізу - для виділення основних недоліків діючої системи управління персоналом і визначення напрямків її вдосконалення; теорії імовірностей і математичної статистики - для обчислення кількісних характеристик та моделювання якісних характеристик персоналу; інші чисельні й аналітичні методи.У першому розділі - “Теоретичні засади управління персоналом промислового підприємства” - визначено місце промислово-виробничого персоналу підприємства як складової частини трудового потенціалу України, проаналізовано організаційну побудову системи управління персоналом, визначено місце організації оплати праці, як складової системи управління персоналом на промисловому підприємстві. Успішне виконання поставленої мети вимагає рішення таких задач, як: забезпечення потреби підприємства в робочій силі в необхідних обсягах і необхідній кваліфікації; досягнення обґрунтованого співвідношення між організаційно-технічною структурою виробничого потенціалу і структурою трудового потенціалу; повне й ефективне використання потенціалу працівника і виробничого колективу в цілому; забезпечення умов для високопродуктивної праці, високого рівня його організованості, мотивації, самодисципліни, появи в працівника прагнення до взаємодії і співробітництва; залучення його у господарчу діяльність підприємства, формування стабільного колективу як умови окупності коштів, що витрачаються на робочу силу; забезпечення реалізації бажань, потреб і інтересів працівників у відношенні до змісту праці, умов праці, виду зайнятості, можливості професійно-кваліфікаційного і посадового просування; узгодження виробничої і соціальної задач, а саме: балансування інтересів підприємства й інтересів працівників, економічної і соціальної ефективності; підвищення ефективності управління персоналом, досягнення цілей управління при скороченні витрат на робочу силу. Узагальнення тенденцій розвитку системи управління персоналом у світовій господарській практиці дали змогу зробити висновок про пріоритетність передачі великого обсягу функцій по управлінню виконавцями безпосереднім керівникам того чи іншого колективу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ