Управління підприємствами туристичної сфери в Україні - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукЗростання інтересу сучасної економічної науки до підприємництва в сфері туризму з боку вчених і практиків-управлінців, політиків, підприємців повязаний з тим що Україна є однією з найбільших європейських держав, геополітичне розташування, природні та антропогенні ресурси якої сприяють розвитку національного туризму. Соціальне та економічне становище держави та її регіонів в значній мірі залежить від стану розвитку туристичної сфери, яка не тільки залучає більшість галузей економіки, таких як сільське господарство, будівництво, транспорт, звязок, легка та важка промисловості, комунальне господарство, культура, мистецтво тощо, а й сприяє їх розвитку. Проте на сучасному етапі ще не доведено безпосередній характер залежності рівня розвитку туризму від ефективності управління та використання новітніх підприємницьких технологій в туристичній сфері, зокрема відсутнє достатнє наукове обґрунтування ресурсно-рекреаційного забезпечення підприємницької діяльності в цій сфері економіки. Сучасні обєднання підприємств туризму потребують наукових досліджень і рекомендацій по формуванню та впровадженню корпоративної культури в систему кластерної організації діяльності туристичних підприємств. не повністю виявлено вплив механізмів управління та регулювання на зростання соціальної та економічної ефективності туристичної галузі, що є важливим елементом у процесі входження нашої держави на світовий туристичний ринок. Потреба в системних наукових розробках управління підприємствами туристичної сфери в Україні та захист практичної діяльності субєктів господарювання в умовах ринкових ризиків і економічної кризи обумовили необхідність розробки комплексу організаційних механізмів управління підприємств сфери туризму, що зумовило вибір теми, визначення мети й завдань дисертаційної роботи та стало предметом дослідження.В розділі проведено глибоке дослідження соціально-економічної орієнтації розвитку підприємств туризму. Наголошується, що туризм здебільшого розвивається в регіонах, де знаходиться обмаль промислових підприємств різноманітних галузей економіки, оскільки діяльність цих обєктів часто призводить до забруднення навколишнього природного середовища, деформації екологічної рівноваги, що в свою чергу не допустимо для розвитку туристичної індустрії. Розглядаючи питання регуляторного забезпечення ринкових умов господарювання підприємств туристичної сфери, в розділі визначається роль держави в розвитку туризму, досліджується механізми державного регулювання туризму. У другому розділі - «Кластерно-корпоративна модель антикризового управління підприємствами туристичної сфери» - визначено ресурсно-рекреаційне забезпечення підприємницької діяльності субєктів туристичної сфери, потенціал кластерної форми обєднання підприємств туризму як складової антикризового управління, інфраструктура туристичних обєктів України, рекреаційні ресурси в регіоні та їх вплив на розвиток підприємств туристичної сфери, корпоративна культура в системі кластерної організації діяльності туристичних підприємств. В розділі досліджено ресурсно-рекреаційне забезпечення діяльності субєктів туристичної сфери, зокрема Закарпатського регіону, до яких належить зручне географічне розміщення та транспортне освоєння регіону, наявність високоємких природних ресурсів, регіональний науково-технічний потенціал і науково-інформаційне середовище, збалансована бюджетно-фінансова система, стабільна податкова система, чіткі правил ліцензування та надійні гарантії для підприємницької та інвестиційної діяльності, сучасна ринкова інфраструктури та кадрове забезпечення, стабільна екологічна ситуація, надійний зовнішньоекономічний потенціал, дієва регіональна політика держави.Показано основні наукові школи, які спеціалізовані в управлінні підприємств та підприємництва в туризмі, що дало можливість уточнити управлінський понятійний апарат шляхом введення в нього поняття «ресурсно-рекреаційного забезпечення підприємницької діяльності субєктів туристичної сфери» на відміну від усталеного трактування рекреаційних комплексів лише як ресурсної характеристики регіону, а не управлінської складової в організації туристичного підприємництва. Аналіз наукових джерел, присвячених проблемам управління туристичною сферою, свідчить що вони належать до найважливіших управлінських та організаційних проблем, рівень наукових розробок яких недостатній та всебічно не охоплює сучасний розвиток наукової спеціальності “економіка та управління підприємствами”, чим обумовлено гостра потреба в комплексних дослідженнях управління підприємствами туристичної сфери.

Основний зміст дисертації