Управління освітньою галуззю в умовах становлення громадянського суспільства в Україні: регіональний аспект - Автореферат

Національна академія державного управління при Президентові УкраїниЗахист відбудеться 5 травня 2005 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 в Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Здійснено аналіз механізмів реалізації державної освітньої політики, на підставі соціологічного дослідження визначено готовність працівників органів управління освітою до співпраці з інституціями громадянського суспільства. Проаналізовано нормативне забезпечення освітньої галузі, зокрема, щодо регіонального управління, запропоновано модель удосконалення управління освітою за участі громадянського суспільства, визначено критерії оцінки якості реформування з урахуванням світового досвіду. Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності органів державного управління щодо впровадження державно-громадської моделі управління освітою.Можна стверджувати, що за роки незалежності в Україні було законодавчо створено передумови для активнішого утвердження принципів гуманізму, справедливості, взаємної відповідальності, політичного плюралізму у стосунках держави й громадянського суспільства. У цих умовах Національна доктрина розвитку освіти задекларувала перехід в Україні від суто державного управління освітою до державно-громадського. Це стосується, насамперед, проблем залучення громадськості до вироблення основних засад освітньої політики та управління галуззю; концептуальних засад здійснення контролю з боку платників податків за діяльністю закладів освіти; оновлення змісту освіти з урахуванням потреб і запитів громадян та інституцій громадянського суспільства тощо. Виходячи з наведеного, було сформульовано мету дослідження - науково-теоретичне обґрунтування основних аспектів взаємодії системи управління освітою з громадянським суспільством, у першу чергу, на регіональному рівні та визначення на цій основі системоутворюючих підходів до впровадження державно-громадської моделі управління. Для досягнення мети дослідження необхідно було послідовно вирішити такі завдання: - здійснити аналіз наукової літератури та охарактеризувати тенденції розвитку управління освітою у взаємодії з інституціями громадянського суспільства з урахуванням зарубіжного досвіду;У першому розділі - "Тенденції розвитку управління освітою у взаємодії з громадянським суспільством" - проведено аналіз поглядів учених на управління освітою, розкрито проблеми взаємовідносин громадянського суспільства та державного апарату, визначено роль та місце системи управління освітою для розвитку незалежної Української держави, висвітлено ступінь наукової розробки теми. Вітчизняні дослідники проблем управління освітою визначають, що освіта є джерелом добробуту кожної людини і в цьому аспекті великого значення набуває можливість доступу до якісної й сучасної освіти всіх прошарків населення України. У розділі обґрунтовано, що взаємозвязки в існуючій системі управління освітою в Україні мають ієрархічний характер і фактично не передбачають будь-якого серйозного впливу на управління з боку інституцій громадянського суспільства, що суперечить усталеним світовим стандартам. Здійснений аналіз наукових джерел дав підстави для твердження, що визначальним у реформуванні управління освітою є досягнення тісного співробітництва органів державного управління освітою всіх рівнів, навчально-виховних закладів, громадського самоврядування та піднесення їх відповідальності у межах повноважень; створення цілісної системи управління освітою, якій були б властиві гнучкість, демократизм, динамізм, мобільність, здатність до самоорганізації. У розділі доведено, що хоча Програма "Освіта" й передбачала перехід до державно-громадської системи управління освітою, за якої суспільство й держава стануть рівноправними субєктами, досі не вироблено процедур громадського контролю, звітності державних органів управління освітою, участі громадськості у прийнятті важливих рішень.Дослідження проблем взаємодії системи управління освітою та громадянського суспільства дозволило визначити та обгрунтувати шляхи вдосконалення організаційних і процедурних основ державно-громадського управління галуззю. Узагальнення результатів анкетування працівників місцевих органів управління освітою дало підстави для висновку, що мотивація респондентів до реформування відносин у галузі є недостатньою, прискорення демократичного оновлення управління може гальмуватися з боку більшої частини опитаних через те, що ціннісні орієнтири більшості управлінців виробилося під впливом адміністративної системи. Контроль діяльності з надання освіти має стати державно-громадським, а правові норми мають визначати умови щодо участі третього сектору в управлінні освітою, конкретизувати роль місцевих органів управління освітою як таких, що безпосередньо взаємодіють з громадянським суспільством.

Основний зміст роботи