Управління організацією - Контрольная работа

бесплатно 0
4.5 45
Основні елементи забезпечення ефективного керівництва. Поняття впливу та влади, відмінності та подібності між ними. Характеристика стилів та сучасних шкіл керівництва. Культура управління як важливий компонент підвищення ефективності роботи організації.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:




Аннотация к работе
Керівництво - це цілеспрямована діяльність менеджера, який очолює якусь організацію (підприємство), яка здійснюється за допомогою функцій і методів менеджменту, комунікацій тощо, шляхом прийняття управлінських рішень. Керівництво - це можливості впливати на поведінку інших людей, які офіційно надаються керівнику згідно з повноваженнями, що відповідають його посаді, та грунтуються на формальних посадових і функціональних відносинах. Керівництво полягає у праві особи давати офіційні доручення підлеглим і вимагати їх виконання. Керівник-єдиноначальник здійснює управління на основі єдиноначального прийняття рішень і контролю за процесом праці, несучи повну відповідальність за діяльність організації. Сильне та ефективне керівництво організацією сприяє створенню атмосфери участі та колективної підтримки цілей діяльності організації, в якій її члени отримують стимул в усуненні барєрів і досягненні запланованих результатів.Лідерство - це здатність особи за рахунок особистих якостей здійснювати вплив на поведінку окремих осіб та груп працівників з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації [15, с.464]. Більшість людей визнає, що лідерство ототожнюється зі звязаними з психікою людини відносин між лідером і його послідовниками. Харизматичний підхід стверджує, що лідером може стати людина, яка має певний набір особистих якостей і здатна організувати інших до високопродуктивної праці. Ситуаційний підхід визначає, що лідерами стають люди не тільки в силу своєї особистості, скільки завдяки різним ситуаційним факторам і відповідності взаємозвязку між лідером і ситуацією. Синтетичний підхід розглядає лідерство як процес організації між особових відносин в групі, а лідера - як субєкта управління цим процесом.Для того, щоб зробити свій вплив ефективним, керівник повинен розвивати і використовувати владу. Виконавець вірить, що керівник може покарати його таким чином, що зробить неможливим задоволення його власних потреби або викличе певні неприємності. Тому керівники використовують владу примусу, погрожуючи різними санкціями, звільненням, позбавленням премії, пониженням у посаді і т. ін. Перевагами законної влади є забезпечення стабільності організації, швидкість та передбачуваність впливу, оскільки виконавець реагує не на певну людину (керівника), а на відповідну посаду. Керівник використовує бажання підлеглих отримати винагороду в обмін на виконану роботу, певну поведінку тощо.Якби так було насправді, то абсолютно всі керівники організацій завжди мали б владу для впливу на підлеглих. Здебільшого керівник має владу над підлеглими внаслідок їх залежності від нього у таких питаннях, як заробітна плата, робочі завдання, просування по службі, розширення повноважень, задоволення соціальних потреб та ін. Однак у деяких випадках підлеглі також мають владу над керівником, зумовлену залежністю його в таких питаннях, як потрібна для прийняття рішень інформація, неформальні контакти з людьми, чиє сприяння необхідне для керівника, вплив, який мають підлеглі на своїх колег, здатність до якісного виконання завдань. Керівник повинен усвідомлювати, що, оскільки підлеглі також володіють владою, одностороннє використання її може спричинити демонстрацію підлеглими власної влади. Щоб забезпечити баланс влади керівників і підлеглих, вдаються до делегування відповідальності, тобто менеджер у процесі виконання функцій керування частину компетенції передає підлеглим.У кожного керівника складаються певні стереотипи управлінської діяльності, які в управлінні називають стилем керівництва. Стиль керівництва - (від латинськ. stylus-стрижень для письма) сукупність принципів, норм, методів і прийомів впливу на підлеглих з метою ефективного здійснення управлінської діяльності та досягнення поставлених цілей; спосіб, метод роботи, манера поведінки. Стиль роботи стосується як керівників, так і підлеглих або виконавців. У наукових дослідженнях зафіксовано певні звязки між стилем, типом керівника, ефективністю діяльності організації та її культурою управління. Загалом вони зводяться до таких положень: - стиль відображає усталені способи діяльності певного типу керівника; тісно повязаний з психологічними особливостями його мислення, прийняття рішень, спілкування тощо;У дослідженнях останніх років частіше фігурують такі назви стилів: директивний (командно-адміністративний, авторитарний, за якого керівник є прихильником єдиноначальності, підпорядковує людей своїй волі), колегіальний (демократичний, за якого керівник надає підлеглим самостійність, довіряє їм), ліберальний (за якого керівник не керує групою, не виявляє організаторських здібностей, не розподіляє обовязки тощо). Він передбачає ухвалення всіх рішень керівником, чітку окресленість «меж компетентності», тобто жорстку визначеність рангів керівників, які мають право приймати рішення з певних питань, повязаних з діяльністю організації. Усі керівники та підрозділи нижчих рівнів ознайомлені тільки із своїм функціональним завданням, не завжди уявляють загальні цілі та сенс завдань.

План
Зміст

1. Поняття і загальна характеристика керівництва

2. Сутність поняття лідерства

3. Вплив та влада, їх основні характеристики, відмінність та подібність між ними

4. Баланс влади: його сутність, дія в реальних умовах, використання закону керівником та підлеглим

5. Стилі та сучасні школи керівництва

6. Культура управління

1. Поняття і загальна характеристика керівництва

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы







Хотите, перезвоним вам?