Управління інтелектуальним потенціалом підприємства (на прикладі підприємств машинобудування) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана в Хмельницькому національному університеті Міністерства освіти і науки України. Федулова Любов Іванівна, ДУ “Інститут економіки та прогнозування” НАН України, м. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Жаворонкова Галина Василівна, Національний авіаційний університет Міністерства освіти і науки України, м. Захист відбудеться 25 листопада 2010 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.052.01 Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м.Практика показує, що при стрімкому зростанні глобальної конкуренції, заснованої на створенні наукоємних продуктів, інтелектуальний потенціал стає ключовим ресурсом розвитку. Однак за умов низького рівня сформованості ринкових інститутів, категорія “інтелектуальний потенціал” відображає неоднозначний характер економічних відносин. Як свідчить практика, роль такого потенціалу в житті суспільства недооцінюється та неоднозначно сприймається як бізнес-структурами, так і державними інститутами, що проявляється у певних недоліках законодавства, яке регламентує відносини інтелектуальної власності; у недостатньому фінансуванні сфер науки й освіти; у втраті стимулів нарощування освітнього і наукового потенціалу, що знижує прагнення до наукових досліджень, розробок і запровадження інновацій. Однак, незважаючи на те, що в провідних організаціях інтелектуальний потенціал за умови його ефективного залучення вважають головним фактором успіху у новому тисячолітті, а менеджери зробили його плідно працюючим, багато підприємств ефективно управляти інтелектуальними ресурсами й до цього часу не навчилися. Особлива теоретична і практична значимість зазначеної проблеми визначається необхідністю аналізу й узагальнення наявних досліджень закордонних і вітчизняних науковців в сфері вивчення ролі і значення інтелектуальних засад в розвитку економічного та суспільного прогресу; потребою в створенні ефективної системи управління інтелектуальним потенціалом виробничих підприємств; необхідністю ідентифікації та оцінки складових інтелектуального потенціалу та ступеня інтенсивності його впливу на результати економічної діяльності; необхідністю цілісного системного підходу до проблеми управління інтелектуальним потенціалом, у тому числі за допомогою моніторингу за оцінкою, динамікою, еволюцією й ефективністю використання ІП як фактора розвитку організацій і забезпечення їх конкурентоспроможності.У першому розділі “Теоретико-методичні аспекти формування та розвитку інтелектуального потенціалу” викладено теоретичні засади формування та розвитку інтелектуального потенціалу; здійснено ідентифікацію змісту поняття “інтелектуальний потенціал”; визначено особливості та передумови формування ІП підприємств та охарактеризовано методичні підходи до його оцінки. На рівні підприємства інтелектуальний потенціал характеризує, перш за все, здатність працівників застосовувати знання, вміння і навички в мінливих умовах діяльності, готовність і спроможність творчо конструювати і активно впливати на виробничі процеси. Узагальнюючи існуючі методологічні підходи, запропоновано наступне означення категорії інтелектуальний потенціал (ІП) організації (підприємства): це здатність організації досягати економічного зростання на основі застосування знань, вмінь, навичок, досвіду, пізнавальних та духовних здібностей своїх співробітників, їх інтелектуального рівня, гнучкості організаційної структури та інших складових в умовах мінливого середовища, що забезпечують стійкі темпи приросту наявного інтелектуального капіталу і ефективність його використання та дозволяють отримувати інтелектуальну ренту. У другому розділі “Стан формування та розвитку інтелектуального потенціалу підприємств” автором здійснено аналіз реалізації обєктів інтелектуальної (промислової) власності як складової інтелектуального потенціалу та встановлено, що з усіх видів ІВ обєкти промислової власності здійснюють найбільший вплив на розвиток науково-технологічного прогресу, так як НТП у промисловості можливо представити як накопичення наукових досягнень, які у кінцевому підсумку вносять суттєві зміни у виробництво та його ефективність. Хмельницька дозволила дійти наступних висновків: досліджуване підприємство власними силами згідно законодавства може вже зараз зарахувати вартість існуючого патенту на баланс підприємства, тим самим збільшивши свою вартість на 120 тис. грн.; за умови патентування своїх розробок у сфері виробництва опалювального обладнання, підприємство мало б можливість збільшити капіталізацію своїх активів або ринкову вартість ще у 2006 році майже на 250 тис. грн.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ