Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промислового підприємства - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВАРоботу виконано у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Захист відбудеться “24” лютого 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. Розглянуто діяльність вітчизняних підприємств з точки зору ефективності методів управління інноваційно-інвестиційними процесами. Установлено, что при количественном сопоставлении динамики произведенного валового продукта и использованных ресурсов могут иметь место три ситуации: динамика произведенного валового продукта предприятия равна динамике потребленных ресурсов; динамика произведенного валового продукта ниже динамики потребленных ресурсов; динамика потребленных ресурсов выше динамики произведенного валового продукта.Ефективна діяльність підприємств у довгостроковій перспективі, забезпечення стійких темпів розвитку і підвищення їх конкурентоспроможності значною мірою визначаються рівнем управління інноваційно-інвестиційною діяльністю. Коло питань, що вирішується цим видом функціонального управління підприємством, досить широке, оскільки інноваційно-інвестиційні рішення повязані з усіма видами виробничо-господарської діяльності підприємства і стадіями його життєвого циклу та формують перспективу його динамічного розвитку. Інноваційно-інвестиційна діяльність властива будь-якому підприємству, оскільки вона є одним із найважливіших аспектів його розвитку. Актуальність даного дослідження визначається потребою у розвитку теоретичних положень з обґрунтування процесів формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємств, виявленням її особливостей в умовах обмеженості фінансових ресурсів, розробки науково-методичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-економічних методів управління інвестиційною діяльністю при фінансуванні інноваційних процесів на підприємстві. Незважаючи на значний внесок учених у формування теоретичних і методологічних основ управління інноваційно-інвестиційною діяльністю, у виконаних дослідженнях не знайшли достатнього відбиття питання, повязані із специфікою управління інноваційно-інвестиційною діяльністю в умовах обмеженості фінансових ресурсів і оцінки можливостей залучення інвестицій за джерелами.У дисертаційній роботі розвинуто теоретичні положення, розроблено методичні підходи і практичні рекомендації щодо формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промислових підприємств в умовах трансформаційного періоду розвитку економіки.Дослідження діяльності вітчизняних підприємств із точки зору ефективності методів управління інноваційно-інвестиційними процесами показало, що формування науково обґрунтованої концепції інноваційного розвитку неможливе поза межами загальної концепції системної трансформації економіки, без урахування тенденцій макроекономічної ситуації, основних особливостей і деформацій в економіці, що склалися, а також факторів, які перешкоджають чи сприяють розвитку економіки інноваційного типу. До цього часу ні в зарубіжній літературі, ні в роботах вітчизняних економістів немає єдності у визначенні понять “інновація”, “інноваційний процес”, “інноваційна діяльність”, що перешкоджає створенню системи управління інноваційно-інвестиційними процесами. Дослідження інноваційно-інвестиційних процесів показало, що в науковій літературі існує широка класифікація ознак інновацій і найпоширенішими є сфера вживання інновації та ступінь новизни інновації (ринкової). Доведено, що систему управління інноваційно-інвестиційною діяльністю слід розглядати як упорядковану систему впливу на інноваційно-інвестиційні процеси, що протікають на підприємстві, на основі сукупності регламентуючих положень, які забезпечують структурним підрозділам підприємства досягнення індикативно заданих або прогнозованих результатів на основі інноваційної моделі розвитку. Іншими словами, інноваційний потенціал є сукупністю таких потенціалів, як потенціалу засобів виробництва, задіяних в інноваційній діяльності підприємства; потенціалу персоналу, що формує і реалізує інновації; потенціалу технологічного забезпечення інновацій; потенціалу фінансових ресурсів, що направляються на інноваційний розвиток; методичного потенціалу, що має у своєму розпорядженні системний інструментарій для дослідження інноваційних процесів на підприємстві; потенціалу інформаційних ресурсів.У дисертації на основі проведеного дослідження здійснено теоретичне обґрунтування і практичне вирішення науково-практичної задачі вдосконалення організаційно-економічних методів управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ