Управління інноваційними процесами в агропромисловому виробництві - Автореферат

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, академік УААН Малік Микола Йосипович, ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН, завідувач відділу розвитку підприємництва і кооперації. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член - кореспондент УААН Макаренко Петро Миколайович, Дніпропетровський державний аграрний університет, проректор з наукової роботи; доктор економічних наук, доцент, Іванюта Світлана Миколаївна доктор економічних наук, професор, Коденська Марія Юхимівна, ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН, головний науковий співробітник відділу інвестицій. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м.Законом України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" передбачено створити системи прогнозних досліджень і розробку на їх основі пріоритетів інноваційної діяльності. Розподіл сфер управління цією сферою між чотирма відомствами (Міністерство економіки України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство промислової політики України, Державне агентство з питань інвестицій та інновацій України) призводить до відсутності спільних цілей і задач, нескоординованості і неузгодженості дій, розпорошень людських і фінансових ресурсів. Потреба в обґрунтуванні теоретичної та науково - методологічної бази управління інноваційними процесами в агропромисловому виробництві і концептуальних засад відповідних державних програм, зумовила вибір теми дисертаційного дослідження. В їх наукових працях розкрито економічні аспекти механізму управління інноваційними процесами в аграрному виробництві. Тому розробка засад управління інноваційними процесами в аграрному секторі, формування на цій основі ефективної державної політики набуває все більшої наукової актуальності та практичного значення.Теоретичні основи та практика застосування категорії «інновації» привели до різноманітних визначень понять і категорій, що характеризують «нововведення», «інноваційний процес», «інноваційна діяльність». На нашу думку, науковий зміст цих категорій потребує доповнення, а саме: «інноваційний процес» - це категорія, яка виражає зміст інновацій, а «інноваційна діяльність» це форма прояву інновацій. Нами було запропоновано використання симультанного підходу до визначення поняття інновацій (агроінновацій) що дозволяє органічно зєднати різні визначення «інновації» адекватно контексту застосування. Державна фінансова підтримка посідає суттєве місце серед важелів реалізації програм державної технічної політики і може здійснюватися, зокрема, у двох важливих напрямах: пряме бюджетне фінансування інновацій (через систему державних науково-технічних програм різної направленості або спеціально створені фонди) - порядок фінансового забезпечення інноваційної діяльності визначено розділом IV «Фінансова підтримка інноваційної діяльності» Закону України «Про інноваційну діяльність» та розділом «Фінансове забезпечення інноваційної діяльності» Концепції науково-технологічного та інноваційного розвитку України. У четвертому розділі - “Механізм забезпечення управління інноваціями в агропромисловому виробництві ”показано основні елементи механізму забезпечення управління інноваціями в агропромисловому виробництві з урахуванням ризику та проведено аналіз механізму залучення коштів для активізації інноваційної діяльності.У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та розроблено методологічні принципи, які дали підставу запропонувати нове вирішення наукової проблеми управління інноваційними процесами агропромислового виробництва. Для досягнення цієї мети необхідні відповідні ресурси, спрямовані на розробку та впровадження новітніх технологій і виробництв, а також потрібна системність інновацій, створення інституційних умов, які стимулюють інноваційний розвиток.

Основний зміст роботи