Управління інноваційним потенціалом регіону - Автореферат

Міністерство освіти і науки України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукЗ цією метою розкрито суть поняття “інноваційний потенціал регіону”, його функціональне призначення та структурну будову; виявлено фактори розвитку інноваційного потенціалу регіону та запропоновано алгоритм його оцінки. В роботі проведено оцінку тенденцій використання інноваційного потенціалу Регіональної агломерації “Дрогобиччина”, розроблено економетричну модель оцінки впливу інноваційного потенціалу на розвиток регіону, запропоновано заходи щодо оптимізації структури та стимулювання розвитку інноваційного потенціалу регіону, розроблено організаційну модель управління формуванням, ефективним функціонуванням та розвитком інноваційного потенціалу Регіональної агломерації “Дрогобиччина”. Ключові слова: інноваційний потенціал регіону, регіональна агломерація, інноваційна модель розвитку регіону, інноваційна інфраструктура, інноваційна культура. На основе статистического материала проведен тщательный анализ процессов формирования и функционирования инновационного потенциала Региональной агломерации «Дрогобыччина», выявлены его положительные и отрицательные тенденции развития, проанализированы причины их возникновения. В результате анализа условий формирования и функционирования инновационного потенциала Региональной агломерации «Дрогобыччина», измерения современного уровня последнего, были предложены пути повышения его эффективности, сделан прогноз развития до 2015 года.Проблема забезпечення сталого розвитку економіки регіонів та України загалом вимагає: розроблення інноваційної моделі розвитку національної економіки; надання великого значення інформаційному розумінню інтелектуального потенціалу людини і нації; опрацювання механізму піднесення її духовно-інформаційної мобільності, цілеспрямованого формування інтелекту. Однак розвиток курортополісу Трускавець та ефективне використання наявних в регіоні рекреаційних ресурсів можливе лише при збалансованому розвитку інфраструктури всього регіону, оскільки в Дрогобичі розвиваються нафтопереробний та машинобудівний комплекси, а в Бориславі та Стебнику - функціонують підприємства видобувної та хімічної промисловостей. Формуванням понятійного апарату, створенням методики оцінки інноваційного потенціалу регіону, розробленням теоретико-методологічних основ побудови інноваційної моделі регіональної економіки займалось ряд вітчизняних та зарубіжних учених. Аналізуючи результати досліджень вказаних авторів щодо інноваційного потенціалу регіону, необхідно зазначити, що в них не знайшли належного висвітлення питання формування механізму управління інноваційним потенціалом регіону, які потребують більш ґрунтовного вивчення. Недостатня глибина досліджень у даному напрямі призвела до того, що на сьогоднішній день відсутні: загальноприйнята структура інноваційного потенціалу регіону; уніфікована методика оцінки інноваційного потенціалу; ефективний механізм організації функціонування та розвитку інноваційного потенціалу; моделі оцінки впливу інноваційного потенціалу на динаміку економічного зростання в регіоні; - що актуалізує тему дисертаційного дослідження та робить її своєчасною.У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження інноваційного потенціалу регіону” проведено теоретичне дослідження поняття “інноваційний потенціал регіону”: розкрито його сутність, функціональне призначення та структурну будову; визначено сукупність факторів розвитку інноваційного потенціалу регіону та розроблено алгоритм оцінки інноваційного потенціалу регіону. На основі проведеного аналізу існуючих в економічній літературі визначень поняття інноваційний потенціал регіону та встановлення відмінностей між категоріями «науково-технічний потенціал» та «інноваційний потенціал» розкрито сутність поняття інноваційний потенціал регіону. Структурна будова інноваційного потенціалу регіону базується на таких складових: науково-технічний потенціал регіону, маркетингова складова, а також інноваційна інфраструктура та інноваційна культура. Отже, науково-технічний потенціал регіону забезпечує створення новації, а процес комерціалізації, перетворення новації у інновацію забезпечується іншою складовою інноваційного потенціалу регіону, яку дисертант пропонує назвати маркетингова. Автором здійснено ґрунтовне дослідження методичних підходів до оцінки інноваційного потенціалу, зокрема, методики, яка базується на принципі функціональної декомпозиції, що дозволяє поступово і структуровано представити інноваційний потенціал у вигляді ієрархічної структури окремих елементів, а сам інноваційний потенціал пропонується обраховувати як суму потенціалів усіх його складових та запропоновано алгоритм оцінки інноваційного потенціалу регіону.

2. Основний зміст роботи