Аналіз досвіду щодо вирішення проблем структурування, оцінювання, стратегічного управління інноваційним потенціалом підприємств. Принципи та особливості застосування інновацій у машинобудуванні, методи вдосконалення системи прийняття управлінських рішень.
При низкой оригинальности работы "Управління інноваційним потенціалом машинобудівних підприємств", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукУправління інноваційним потенціалом машинобудівних підприємств. У дисертаційній роботі розроблено теоретичні положення, методичні та практичні аспекти щодо удосконалення оцінювання в системі управління інноваційним потенціалом машинобудівних підприємств. В ході дослідження уточнено зміст понять “потенціал підприємства” та “інноваційний потенціал підприємства”, розширено та уточнено принципи формування інноваційного потенціалу. За результатами проведеного дослідження розроблено та апробовано підхід до управління інноваційним потенціалом машинобудівного підприємства, який ґрунтується на запропонованій моделі оцінювання інноваційного потенціалу.Незважаючи на значні здобутки в теорії та практиці вивчення проблем оцінювання та управління інноваційним потенціалом, і досі існують значні розбіжності в підходах науковців до трактування досліджуваного поняття, до формування, оцінювання та управління інноваційним потенціалом підприємств. Складність поняття інноваційного потенціалу вимагає його обґрунтованої структуризації, а також удосконалення методу оцінювання як складової в системі управління інноваційним потенціалом підприємств. Особистий внесок автора полягає в розробці підходу до оцінювання інноваційного потенціалу підприємства та розробці пропозицій щодо активізації інноваційної діяльності машинобудівних підприємств Вінницької області. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: - систематизувати теоретичний та практичний досвід щодо вирішення проблем структурування, оцінювання та управління інноваційним потенціалом підприємств; В дисертаційній роботі було застосовано такі загальнонаукові методи досліджень: системний аналіз та синтез - при вивченні економічних явищ і процесів, при дослідженні базових положень теорії інновацій; історичний аналіз та метод систематизації - при зведенні різних підходів до визначення понять теорії інновацій, при дослідженні їх розвитку; логічний аналіз та синтез - при дослідженні поняття інноваційного потенціалу, при встановленні взаємозвязків між потенціалоутворюючими елементами; метод ієрархічної класифікації - при структуруванні інноваційного потенціалу підприємства; індукція, порівняння та узагальнення - при дослідженні основного масиву машинобудівних підприємств Вінницької області; моделювання та формалізації - при розробці моделі оцінювання інноваційного потенціалу підприємства.У першому розділі “Теоретичні засади оцінювання інноваційного потенціалу підприємства” систематизовано теоретичні здобутки науковців, які присвячені дослідженню сутності таких понять як “потенціал підприємства” та “інноваційний потенціал підприємства”, досліджено підходи до виокремлення структурних елементів інноваційного потенціалу та уточнено його базові складові, проведено порівняльний аналіз підходів науковців до оцінювання інноваційного потенціалу підприємства. Проаналізувавши погляди вчених і провівши власні дослідження природи та змісту поняття “інноваційний потенціал підприємства”, запропоновано його авторське визначення, яке в широкому розумінні представлено системою взаємоповязаних внутрішніх та зовнішніх інноваційних можливостей, компетенцій персоналу та інноваційних ресурсів, які необхідні для здійснення інноваційної діяльності підприємства та його розвитку з метою отримання конкурентних переваг в довгостроковій перспективі. Основними складовими інноваційного потенціалу визначено внутрішній та зовнішній потенціали. Внутрішня складова, у свою чергу, включає інноваційні ресурси, компетенції персоналу та внутрішні можливості (загрози) для інноваційної діяльності та розвитку підприємства; зовнішній потенціал визначається сприятливими можливостями (загрозами), які обєктивно створилися у ринковому середовищі і спонукають (обмежують) підприємства займатись інноваційною діяльністю, підвищуючи (зменшуючи) їх інноваційний потенціал. У третьому розділі “Удосконалення системи управління інноваційним потенціалом підприємства” побудовано модель оцінювання інноваційного потенціалу підприємства, розроблено підхід до управління інноваційним потенціалом підприємства та апробовано його на машинобудівних підприємствах Вінницької області.У процесі виконання дисертаційної роботи були здійснені теоретико-методичні та емпіричні дослідження, спрямовані на удосконалення оцінювання в системі управління інноваційним потенціалом машинобудівних підприємств. З метою ґрунтовного вивчення засад теорії інновацій систематизовано теоретичний та практичний досвід щодо вирішення проблем структурування, оцінювання та удосконалення управління інноваційним потенціалом підприємств. Для цього проаналізовано підходи науковців щодо структурування інноваційного потенціалу та потенціалу підприємства в цілому, згруповано їх за певними напрямками; проведено аналіз існуючих методів оцінювання інноваційного потенціалу підприємства та здійснено їх класифікацію.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы