Управління людськими ресурсами на підприємстві - Автореферат

Управління людськими ресурсами на підприємствіНезважаючи на критичний стан економіки, вітчизняні керівники підприємств відчувають обмеженість парадигми менеджменту, орієнтованої на «економічну людину», недоліки формальної моделі управління підприємством, що базується на адміністративних та економічних методах. Досвід розвинених країн показує, що в ринковій економіці водночас із заміщенням простої праці більш кваліфікованою формальна модель управління підприємством замінюється на неформальну, що базується на мікрокультурі підприємства, орієнтована на «соціальну людину» та значною мірою використовує соціально-психологічні методи. Разом з тим вивчення та аналіз опублікованих за даною проблемою робіт показали, що існує необхідність подальшого розвитку теоретичних і методичних підходів до управління персоналом підприємства в рамках нового напряму менеджменту, який вивчає організаційну поведінку і має своїм предметом дослідження людських ресурсів підприємства. Дисертаційна робота погоджується з основними напрямами наукових результатів, теоретичних положень і висновків досліджень, що були проведені згідно з державною науково-дослідною роботою і виконані відповідно до рішення ДКНТ в рамках державної науково-технічної програми «Міжгалузева програма наукових досліджень у сфері демонополізації економіки і розвитку конкуренції на 1995-1997 роки» (номер державної реєстрації 0196U003140) і науково-дослідних робіт Харківського державного економічного університету по темі «Проблеми розвитку інноваційного менеджменту» (№2/99). Для досягнення цієї мети були вирішені такі задачі: визначені зміст і сутність соціально-економічної категорії «людські ресурси підприємства», виділені чинники, що активізують використання людських ресурсів підприємства, і роль культури в управлінні поведінкою трудових колективів;У першому розділі - «Теоретичні основи дослідження людських ресурсів підприємства» - проаналізовано сучасні тенденції розвитку біхевіористичного напряму в менеджменті; викладено зміст і сутність категорії «людські ресурси підприємства»; виділено чинники, що впливають на використання людських ресурсів підприємства; визначено роль культури підприємства в забезпеченні ефективності його роботи. Якщо індустріальне суспільство націлювало менеджмент в рамках парадигми «економічної людини» на розвиток економічного потенціалу підприємства, то в умовах постіндустріального суспільства менеджмент змушений переходити до парадигми «соціальної людини», його більше турбують соціальні аспекти функціонування виробничих систем, емоційно-психологічний клімат, що існує в трудових колективах. Під людськими ресурсами підприємства в дисертації розуміється система індивідуально-особистісних характеристик і ціннісних настановлень працівників, що визначає їх поведінку в колективних трудових процесах при заданих умовах (характер соціально-психологічного клімату в колективі, стиль керівництва, особливості культури виробництва й управління тощо). У другому розділі - «Аналіз і обгрунтування методів дослідження людських ресурсів підприємства» - виконано критичний аналіз методів дослідження людських ресурсів підприємства; викладено особливості використання для вивчення закономірностей людських ресурсів такого емпіричного методу пізнання, як експеримент; запропоновано модель комплексної оцінки колективної думки за результатами досліджень персоналу підприємства. У третьому розділі - «Управління людськими ресурсами на підприємстві» - викладено основні принципи управління людськими ресурсами підприємства; методику і результати оцінки чинників, що формують ефективне використання людських ресурсів підприємства; результати експерименту з перетворення системи мотивів колективу підприємства; порядок статистичної оцінки істотності зміни в ході експерименту орієнтації поведінки колективу; рекомендації щодо розвитку соціальної відповідальності менеджерів підприємства і розробки етичного кодексу підприємства.Використання вітчизняними підприємствами моделі управління, що орієнтується на «соціальну людину», дозволяє активізувати поведінку трудових колективів і сформувати адекватну ринковим умовам господарювання культуру підприємства, яка забезпечує його конкурентоспроможність. Впровадження в теорію і практику менеджменту категорії «людські ресурси підприємства» дозволяє обгрунтувати можливості використання індивідуально-особистісних характеристик працівників для підвищення ефективності їхньої роботи в колективі. Вдале поєднання індивідуально-особистісних характеристик і ціннісних настановлень працівників з їхніми трудовими функціями дозволяє зняти проблему жорсткого регулювання трудової діяльності людини, вивільнити її творчу енергію і зумовлює появу в трудових колективах процесів самоорганізації і самоменеджменту.

Основний зміст роботи