Управління логістичною діяльністю підприємств машинобудування - Автореферат

Управління логістичною діяльністю підприємств машинобудуванняСучасні підприємства машинобудування використовують логістику як нове, прогресивне мислення, методологію найефективнішої виробничо-господарської, підприємницької й комерційної діяльності, яка відкриває широкі можливості й перспективи для підвищення їх ефективності та конкурентоспроможності. Особливої значущості на підприємствах набуває проблема формування адекватної ринковій економіці сфери обігу, яка обслуговує рух матеріальних і інформаційних потоків. Її вирішення потребує нових підходів використання концепцій логістики, які не тільки можуть істотно вплинути на ефективність підприємств машинобудування за рахунок поліпшення якості постачань і скорочення логістичних витрат у сфері обігу, а й дають змогу одержати додаткові конкурентні переваги на ринку. Проте, незважаючи на глибоке дослідження теоретичних і практичних аспектів системи управління логістичною діяльністю підприємств машинобудування, окремі питання залишаються ще невирішеними. Основний науковий результат дисертаційної роботи, запропонований автором особисто, полягає у вирішенні наукового завдання щодо удосконалення діяльності підприємств машинобудування за рахунок впровадження логістичного управління, а саме: вперше: - запропонована логістична система управління запасами і збутом, що заснована на АВС-і XYZ-аналізі і матриці, що включає різні класи виробів із такими закономірностями: планування запасів відбувається на рік, з щомісячною перевіркою наявності на складі; збіги у термінах планування і відмінності за способами доставки; індивідуальні способи управління, що дало смогу поділити моделі автомобілів, які виготовляються, на класи за критеріями стабільності споживання, а також розробити методику розрахунку рівномірності і ритмічності постачань;Обєктивні: невизначеність меж використання логістики в існуючих господарських системах; нестійке правове поле діяльності підприємницьких структур, а також непродумана система оподаткування; недосконалість методологічної бази впровадження логістики в реальний сектор економіки України; відсутність необхідної структуризації діяльності господарських систем, яка потрібна для впровадження логістики; нераціональний розвиток товаропровідних структур (бюрократичні обмеження, перешкоди при оформленні документів під час перевезень, низький рівень сервісу тощо); великий моральний і фізичний знос виробничого устаткування; слаборозвинена транспортна інфраструктура, яка не відповідає сучасним вимогам (високий рівень фізичного й морального зносу транспортних засобів і, як наслідок, низька ефективність їх функціонування); низький рівень розвитку виробничо-технічної бази складського господарства; недостатній рівень розвитку й використання сучасних систем електронних комунікацій, електронних мереж, систем звязку і телекомунікацій. Наслідки впливу цих чинників зумовлюють: нерегулярність, неритмічність і непрогнозованість роботи постачальників; зниження обсягів виробництва; низьку якість вітчизняної сировини унаслідок застарілих технологій її виробництва та відсутність контролю за якістю; співпрацю з іноземними постачальниками. При такому трактуванні до логістики зараховують усі дії, завдяки яким здійснюється плануваяння, управління, реалізація або контроль за просторово-часовою трансформацією товарів і повязаними з цим трансформаціями з погляду кількості й асортименту, маніпуляційних властивостей, а також рівня логістичного детермінування товарів. Вищий рівень інтеграції полягає в наскрізному всеохоплюючому характері виробничої діяльності в системі менеджменту підприємства, що поєднується з маркетингом, логістикою, стратегічним управлінням. Системи MRP зазвичай характеризуються більшою стабільністю, на відміну від систем DRP, що працюють в умовах невизначеності попиту.В дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання створення логістичної системи управління закупками та збутом підприємств машинобудування, яка відповідала б умовам ринкової економіки. Наслідки впливу цих чинників зумовлюють: нерегулярність, неритмічність і непрогнозованість роботи постачальників; зниження обсягів виробництва; низьку якість вітчизняної сировини внаслідок застарілих технологій і відсутності контролю за якістю. Це дало змогу встановити й визначити параметри субординації категорій у перспективному розумінні логістичного управління: традиційного поняття «виробничий менеджмент» та поняття, що походить із розуміння необхідності управління виробничою діяльністю підприємства на засадах логістики. Виходячи з цього, логістику у сфері збуту слід вважати розподільною, а її цільовою функцією буде максимізація прибутку підприємства при повному задоволенні платоспроможного попиту споживачів.

Основний зміст роботи