Управління ліквідністью банку в умовах реформування економіки - Автореферат

Київський національний торговельно-економічний університетНауковий керівник кандидат економічних наук, доцент Шульга Наталія Петрівна, Київський національний торговельно-економічний університет, доцент кафедри банківської справи Офіційні опоненти доктор економічних наук, професор Сусіденко Валентин Трофимович, Вінницький торговельно-економічний інститут, завідувач кафедри інформаційних систем та мереж кандидат економічних наук, професор Поддєрьогін Анатолій Микитович, Київський національний економічний університет, завідувач кафедри фінансів підприємств та страхової справи Захист відбудеться 29 квітня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету, за адресою: 02156, м.За цих умов виникає потреба у впровадженні до практичної діяльності комерційних банків сучасних методів і підходів до управління їх ліквідністю. Роботи наведених авторів сприяли розширенню уявлень про ліквідність як економічну категорію, а також про стратегії, методи і підходи до управління нею. Зокрема, недостатньо розробленими є проблеми оптимізації структури банківського балансу, за якої досягається збалансованість між параметрами ліквідності, прибутковості та ризиків, а також проблеми оптимального управління рівнем резервів банку на коррахунку в НБУ та рівнем ризиків незбалансованої ліквідності і неплатоспроможності банку. Теоретико-методологічну основу дисертації складає критичний синтез класичних теорій та новітніх поглядів на стратегії, підходи, методи управління ліквідністю в банках. · Вперше запропоновано комплексний підхід до управління ліквідністю банку на основі запасу і потоку, який був використаний при розробці економіко-математичних моделей управління ліквідністю.Автором сформульований погляд на ліквідність як своєчасне та повне виконання банком усіх узятих на себе реальних балансових і позабалансових зобовязань та задоволення потенційних потреб клієнтів у ресурсах за ціною, яка забезпечує беззбитковість банківської діяльності. На підставі вивчення вітчизняної та зарубіжної літератури, а також власних висновків автора, визначено суть поняття “управління банківською ліквідністю” як сукупності підходів та методів, за допомогою яких здійснюється діагностика та планування ліквідності і досягається оптимальне співвідношення між активами і зобовязаннями за обсягами, термінами та валютами, що дає змогу банку обмежити рівень ризику незбалансованої ліквідності. У процесі здійснення банківської діяльності автор вважає за доцільне дотримуватися таких принципів ефективного управління ліквідністю, як єдність зовнішніх та внутрішніх регулятивних вимог до ліквідності, оптимізація, прогнозованість, узгодженість, ефективність. Принцип єдності зовнішнього та внутрішнього регулювання грунтується на тому, що в процесі управління ліквідністю банк повинен враховувати регулятивні вимоги НБУ до ліквідності і внутрішньобанківські обмеження у вигляді встановлених лімітів на окремі види банківської діяльності чи банківських операцій у національній і (або) іноземній валютах, контрагентів, клієнтів тощо. Зміст принципу оптимізації зводиться до того, що в процесі управління ліквідністю має бути оптимізована структура активів і пасивів за встановленими банком критеріями, які визначають стан та рівень ризику ліквідності.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове розвязання наукової проблеми, що виявляється у розробці комплексного підходу до управління ліквідністю банку в процесі реформування економіки України. На основі досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів, а також напрацювань автора наведено теоретичне тлумачення ліквідності банку, яке базується на врахуванні таких постулатів: необхідності забезпечення з боку банку мінімальних витрат часу і коштів на підтримку ліквідності, повне і своєчасне виконання ним балансових і позабалансових зобовязань та задоволення потенційних потреб клієнтів у ресурсах, насамперед, кредитах. Доведено, що процес управління ліквідністю має ґрунтуватися на дотриманні принципів: єдності зовнішніх та внутрішніх регулятивних вимог до ліквідності, оптимізації, прогнозованості, узгодженості, ефективності. При цьому ринкову вартість активів і зобовязань банку пропонується визначати шляхом коригування балансової вартості на коефіцієнти ліквідності і дохідності активів та собівартості зобовязань при розрахунку реального запасу ліквідності в інтегральній формі, і тільки на коефіцієнти ліквідності - реального запасу ліквідності в диференціальній формі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ