Сутність кредитного ризику банку та джерела їх виникнення. Комплексна оцінка управління кредитним ризиком. Аналіз стану, якості і структури кредитного портфеля АТ "Ощадбанк". Напрямки вдосконалення мінімізації кредитного ризику в АТ "Ощадбанк".
Починаючи із листопада 2013 року, Україна знаходиться у стані політичних та економічних потрясінь. Національний банк України запровадив низку стабілізаційних заходів для обмеження відтоку коштів клієнтів із банківської системи України та вирішення питання ліквідності українських банків, у тому числі: · тимчасові обмеження стосовно обробки банками клієнтських платежів, зокрема, встановлення мінімального строку у чотири банківські дні для здійснення купівлі іноземної валюти за дорученням юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; У лютому 2014 року суверенний кредитний рейтинг України було понижено, і він досяг рівня СССР із негативним прогнозом. Уряд відновив переговірний процес із місією Міжнародного Валютного Фонду щодо рефінансування заборгованості та виділення стабілізаційних кредитів, а також кредитів на реформування економіки та державного управління. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 року на виконання розпорядження Президента України від 20 травня 1999 Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України перетворено у відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (скорочена назва - ВАТ «Ощадбанк»).Переважна більшість сучасний вчених дотримуються традиційного підходу і трактують поняття «кредитний ризик банку» як ризик неповернення позичальником основного тіла кредиту і відсотків по ньому, при цьому лише конкретизують, порушення яких умовах кредитування спричиняє виникнення кредитного ризику [1]. В нормативно-правовій базі України також знайшов відображення даний підхід, а саме в Положенні «Про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями» кредитний ризик визначають як ризик невиконання боржником / контрагентом зобовязань (тобто ризик того, що виконання боржником зобовязання проводитиметься з перевищенням строків, передбачених умовами договору, або в обсягах, менших, ніж передбачено договором, або взагалі не буде проводиться) по всіх активними банківськими операціями та наданими банком фінансовими зобовязаннями »[2]. У другій редакції Базельських угод (Базель II) кредитний ризик характеризується як ризик втрат, що виникає внаслідок дефолту у кредитора або контрагента. Слід зауважити, що Базельський комітет, визначаючи кредитний ризик, визначає як джерело його виникнення, насамперед, кредитування, але враховує ризик невиконання зобовязань контрагента за іншими операціями. Вважаємо за доцільне при визначенні джерела ризику користуватися визначенням: кредитний ризик є в усіх видах діяльності, де результат залежить від діяльності контрагента, емітента або позичальника.Часто ефективність кредитних угод, про яку ми можемо судити за показниками рентабельності вкладень, рівнем проблемних кредитів у портфелі банку й іншими критеріями залежить як від факторів зовнішнього середовища, так і від сукупності методів управління кредитним ризиком. Оскільки впливу зовнішніх факторів уникнути практично неможливо, першочерговим завданням банків повинна стати розробка системи методів управління кредитним ризиком, з урахуванням внутрішніх можливостей. Основою управління ризиками в діяльності банку є кредитна політика, вона створює основу всього процесу управління кредитами. Уникнути кредитний ризик дозволяє ретельний відбір позичальників, аналіз умов видачі кредиту, постійний контроль за фінансовим станом позичальника, його здатністю (і готовністю) погасити кредит. Отже, здатність керувати ризиком (у тому числі кредитним) залежить, в третє, від компетентності керівництва банку та рівня кваліфікації персоналу, що займається відбором конкретних кредитних заявок і виробленням умов кредитних угод.Серед нормативно-правових актів НБУ, що впливають на оцінку і прогнозування кредитного ризику: Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків», затверджене Постановою Правління НБУ від 15.03.2004 № 104 [7]; Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України, затверджене Постановою Правління НБУ від 02.08.2004 № 361 [8]; Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої Постановою Правління НБУ від 28.08.2001 № 368 [9]; Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затверджене Постановою Правління НБУ від 25.01.2012 № 23 [10]. По-друге, показники, що характеризують загальний економічний розвиток країни, вони є основою для проведення оцінки і прогнозування умов зовнішнього середовища, в якій функціонує банк, в процесі прийняття стратегічних рішень з фінансової діяльності. Внутрішнім нормативним забезпеченням є інструкції, методичні вказівки, нормативи, норми і т.д., які розробляються банком і регулюють процес управління кредитним ризиком.
План
Зміст кредитний ризик ощадбанк портфель
1. Теоретичні основи управління кредитним ризиком АТ «Ощадбанк»
1.1 Сутність кредитного ризику банку та джерела їх виникнення
1.2 Методи управління кредитним ризиком банку
1.3 Законодавче регулювання кредитних ризиків банку
2. Комплексна оцінка управління кредитним ризиком
2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльності АТ «Ощадбанк»
2.2 Аналіз стану, якості і структури кредитного портфеля АТ «Ощадбанк»
2.3 Оцінка організації процесу кредитування в АТ «Ощадбанк»
3. Шляхи вдосконалення мінімізації кредитного ризику в АТ «Ощадбанк»
3.1 Зарубіжний досвід управління кредитним ризиком банку
3.2 Способи мінімізації кредитного ризику, використовувані в АТ «Ощадбанк»
Висновки
Список використаних літературних джерел
Додатки
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
