Управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств - Автореферат

Управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємствКонцептуальні основи теорії конкурентоспроможності в економіці були закладені такими зарубіжними авторами, як С. Питання оцінки й управління конкурентоспроможністю підприємств і продукції, що ними випускається, розглядаються в роботах таких вітчизняних учених: О.І. Зокрема, підходи до управління конкурентоспроможністю мають ураховувати специфіку даної галузі та її продукції. Дисертацію підготовлено згідно із планами науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темами: «Розвиток механізму фінансового регулювання виробничого потенціалу» (номер державної реєстрації 0104U003429, 2004-2007 рр.), було здійснено аналіз існуючих підходів до оцінки й управління конкурентоспроможністю підприємств і продукції та запропоновано науково-методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності машинобудівної продукції промислового призначення, в рамках якого використовуються фактори, що враховують специфіку даного виду продукції; «Розробка ситуаційного механізму управління конкурентоспроможністю підприємств» (номер державної реєстрації 0106U003528, 2006-2007 рр.), запропоновано методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності промислових підприємств, оснований на аналізі зовнішніх проявів конкурентоспроможності; «Фінансово-економічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва» (номер державної реєстрації 0107U009796, 2007-2010 рр.), запропоновано науково-методичний підхід до обґрунтування рішень із забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств, оснований на регулюванні рівня конкурентоспроможності продукції, що випускається, у комбінації з оптимізацією внутрішніх факторів конкурентоспроможності підприємств. розроблено науково-методичний підхід до обґрунтування рішень із забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств, який базується на регулюванні конкурентоспроможності продукції у комбінації з оптимізацією внутрішніх факторів конкурентоспроможності підприємств;У першому розділі «Теоретичні основи управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств» розглянуто різні наукові підходи до оцінки й управління конкурентоспроможністю підприємств і продукції, досліджено сучасний стан підприємств машинобудування України та запропоновано концепцію управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств. Усе це свідчить про недостатню конкурентоспроможність вітчизняних машинобудівних підприємств і продукції, обумовлюючи нагальну потребу розробки та використання ефективних підходів до управління конкурентоспроможністю. Аргументовано, що показники, повязані з конкурентоспроможністю підприємства, можна розділити на дві категорії: внутрішні фактори, які впливають на динаміку конкурентоспроможності, і зовнішні прояви, аналіз яких дозволяє порівнювати конкурентоспроможність підприємств. На базі проведеного теоретичного та методичного аналізу системи управління конкурентоспроможністю запропоновано концепцію управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств, сутність якої полягає в організації управління конкурентоспроможністю на основі регулювання конкурентоспроможності продукції в комбінації з оптимізацією внутрішніх факторів конкурентоспроможності. Важливу роль у здійсненні управління конкурентоспроможністю підприємства через управління конкурентоспроможністю продукції відіграють пріоритети управління, під якими розуміються цільові значення параметрів виробничо-економічної діяльності підприємства, які встановлюються керівництвом підприємства на основі аналізу зовнішніх проявів конкурентоспроможності та є вхідними даними для моделей управління конкурентоспроможністю продукції.У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та запропоновано нове вирішення актуальної задачі розвитку теоретичних положень, розробки науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств та їх продукції. Проаналізовано існуючі підходи до управління конкурентоспроможністю підприємств і продукції, а також сучасний стан машинобудування в Україні, що дозволило дійти висновку про необхідність розробки методів управління конкурентоспроможністю підприємств, які б ураховували специфіку вітчизняної економіки та переваги споживачів, а також використовували реальні економічні дані для параметризації математичних моделей без залучення експертів. Обґрунтовано, що показники, повязані з конкурентоспроможністю, можна поділити на дві групи: зовнішні прояви, за якими можна дослідити динаміку конкурентоспроможності підприємств, і внутрішні фактори, які впливають на конкурентоспроможність підприємств опосередковано. Розроблено концептуальну схему управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств, основану на управлінні конкурентоспроможністю продукції в комбінації з оптимізацією внутрішньофірмових факторів конкурентоспроможності, реалізація якої дозволяє підвищити ефективність фінансово-господарської діяльності підприємств.

Основний зміст дисертації