Управління конфліктами, змінами, стресами - Реферат

Міністерство освіти та науки України Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”У ранніх працях з управління, як правило, підкреслюється важливість гармонічного функціонування організації. Тобто, якщо знайти правильну формулу, організація буде діяти як добре налагоджений механізм.У свідомості людей конфлікт найчастіше ототожнюється з агресією, погрозами, суперечками, ворожістю, війною та ін. Визнаючи існування суперечностей між цілями окремої особистості й організації, між лінійними та функціональними ланками, між повноваженнями й можливостями посадових осіб та ін., вони розглядали конфлікт як ознаку неефективної діяльності організації та незадовільного управління.В організації конфлікт завжди переростає в певну поведінку, дії, спрямовані на втручання у справи інших. Конфліктам часто властива невизначеність вирішення, що спричинено ймовірністю багатьох варіантів поведінки сторін, зумовлених випадковими чинниками, психологією, прихованими цілями, які можуть по-різному трансформуватися. Конфліктна ситуація може виникнути як «за ініціативою» сторін, так і без їх участі. Інші учасники можуть виступати у ролі підбурювачів, підсобників, організаторів, які безпосередньої участі в конфлікті не беруть. Організатор - особа, яка планує конфлікт, не обовязково обстоює позицію однієї зі сторін, а може бути самостійною фігурою.Можливість конфлікту існує скрізь, де одна людина або група залежить від іншої людини або групи. Оскільки всі організації є системами, створеними із взаємозалежних елементів, за неадекватної роботи одного з підрозділів (людини) взаємозалежність завдань може спричинити конфлікт. Відмінності в манері поведінки та життєвому досвіді розширюють площину виникнення конфліктів. Якщо керівництво не може довести до відома підлеглих свої рішення, переконати в їх необхідності та вигідності, це може спровокувати конфлікт між адміністрацією і персоналом або й між самими працівниками. Конфлікт може виникнути і у звязку з недосконалими комунікаціями всередині організації та із зовнішнім середовищем.Конфліктна ситуація, як і будь-яка інша управлінська ситуація, може бути керованою і некерованою. Для перетворення некерованої конфліктної ситуації в керовану менеджер повинен володіти методами управління конфліктними ситуаціями. Методи управління конфліктною ситуацією поділяють на структурні і міжособистісні. Дають змогу спрямувати поведінку учасників конфлікту на досягнення визначених цілей організації. Як координаційний механізм для управління конфліктною ситуацією використовують ланцюг команд, тобто чітко визначають ієрархію повноважень і взаємодії людей, порядок прийняття рішень та інформаційні потоки в організації.Кожна організація розвивається циклічно, що супроводжується змінами усіх елементів системи організації. Оскільки змінюється внутрішнє і зовнішнє середовище функціонування організації, комунікативні системи, організаційні можливості, то необхідно знаходити такі методи управління змінами і розвитком організацій, які б зумовлювали підвищення ефективності діяльності. Усі зміни є постійними, взаємоповязаними і, як правило, здійснюються з участю працівників організації. Зміни зумовлюють необхідність нововведень, які найчастіше приводять до: зміни цілей організації;Організаційні зміни - сукупність змін в організації, що зумовлюють здійснення нововведень та можуть відбуватись у та них напрямах: зміна цілей організації, структури, техніки, технологічних процесів, конструкцій виробів, управління виробничо-господарською діяльністю. Наприклад, впровадження нового технологічного процесу виготовлення виробу на підприємстві супроводжуватиметься реалізацією певних видів управлінської діяльності. За кожною операцією закріплюється обладнання, інструмент, технологічне та організаційне оснащення, транспортні засоби для переміщення предметів праці, персоналу з обслуговування робочих місць (ремонтники, електрики, та ін.); формуються вимоги до основних робітників, які виконуватимуть технологічні операції та ін. При цьому технологи, механіки, майстри на виробничій дільниці відповідно готують робочі місця, забезпечують їх необхідним інструментом, пристроями, оснащенням тощо; підбирають виконавців (основних і допоміжних робітників) належної кваліфікації; вносять корективи у загальну схему виробничих процесів. На початковій стадії впровадження нового технологічного процесу попередній контроль повинен забезпечити відповідність створених умов (підбір обладнання, інструментів, працівників тощо) технологічному плану.Обєктивність організаційних змін зумовлює необхідність розвязання проблеми розвитку організацій в умовах постійної динаміки внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування. Організаційний розвиток - довгострокова робота з удосконалення процес/в розвязання проблем та оновлення в організації з допомогою агента змін шляхом ефективного спільного регулювання, використання культурних постулатів, теорії й технології прикладної науки про поведінку, досліджений дією.

План конфлікт стрес вольовий управління керівний

Вступ

1. Конфлікти. Управління конфліктами

1.1 Сутність конфлікту

1.2 Причини виникнення і класифікація конфліктів

1.3. Методи управління конфліктними ситуаціями

2. Організаційні зміни і організаційний розвиток

2.1 Організаційні зміни як обєкт управління

2.2 Організаційний розвиток як обєкт управління

3. Стресові ситуації та управління ними

3.1 Індивідуальна природа стресу і його причини

3.2 Методи вольового управління стресом у процесі керівної діяльності

Висновки

Список використаної літератури