Управління конфліктами на промисловому підприємстві - Курсовая работа

Це може призводити до конфліктів, що є насамперед наслідком невідповідності структури організації та поділу праці, а також і розєднаності людей з різноманітними ціннісними уявленнями. Далеко не завжди конфлікт настільки не зрозумілий і не підлягає керуванню, що порушує процес комунікацій і узгодженості в роботі. Лише пройшовши через конфлікт, колектив може стати єдиним суспільним організмом. Це підтверджується численними експериментальними дослідженнями - конфлікт може впливати на побудову загальної платформи, розробку і прийняття рішень, зміцнення морально-етичного аспекту взаємовідносин. Довгий час у працях з управління вчені дотримувались думки, що організація повинна функціонувати як добре змащений механізм, і саме тому конфлікти в організаціях розглядались як негативні явища.У конфліктах беруть участь як окремі особи, так і групи людей. Конфліктам завжди передує конфліктна ситуація. Багато вважає, що конфлікти в організації небажані, оскільки спричиняють антагонізм, сварки, протистояння і розрив відносин. Спосіб розвязання конфліктів припускає їх розподіл на антагоністичні (насильницькі) конфлікти та компромісні (ненасильницькі). Насильницькі (антагоністичні) конфлікти являють собою способи розвязання суперечностей шляхом руйнування структур усіх сторін - конфліктерів чи відмови всіх сторін, крім однієї, від участі в конфлікті.При проведенні структурного аналізу конфлікту виділяють його обєктивні й субєктивні складові. До обєктивних складових відносять учасників, обєкт і предмет конфлікту, проблему, інцидент, умови його протікання (соціально-психологічне середовище). Структура конфлікту - це сукупність стійких звязків конфлікту, що забезпечують його цілісність, відмінність від інших явищ соціального життя, без яких він не може існувати як динамічно взаємозалежна цілісна система та процес (рис.1). Крім того, ступінь конструктивності конфлікту може змінюватися у процесі його розвитку. Виділяють такі види конструктивного впливу конфлікту на його основних учасників: F конфлікт допомагає глибше оцінити індивідуально-психологічні особливості людей, які беруть участь у ньому, їхні ціннісні орієнтації, мотиви, стрес-реакції.Іноді в конфлікті можна виділити учасника, що ініціював конфліктні дії. Рівень можливостей опонента реалізувати свої цілі в конфлікті, «сила», що виражається в складності та впливовості його звязків, його фізичні, соціальні можливості, знання, навички й уміння, його соціальний досвід конфліктної взаємодії називаються рангом опонента. Конфлікт може слугувати засобом зясування співвідношення сил соціальних груп чи спільнот і тим самим може застерегти від наступних, більш руйнівних конфліктів. Конфлікт може стати джерелом виникнення нових норм спілкування між людьми чи допомогти наповнити новим змістом старі норми. Кажуть, що конфлікт - це грубо; ми скажемо інакше: погане управління конфліктами - ось груба робота.Основними рушійними силами будь-якого конфлікту є люди, тобто учасники конфліктної взаємодії, інтереси яких порушено безпосередньо, визначаються як субєкти конфлікту. До обєктивних складових відносяться також умови перебігу, тобто макро - й мікросередовище, у якому виникає конфлікт. Мотиви визначають як спонукання до вступу в конфлікт, повязані з задоволенням потреб опонента, як сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, що викликають конфліктну активність субєкта. Основними причинами виникнення конфліктів в ТОВ «ВО “Ковельсільмаш” є підвищення активності опонентів у їхні потребах, що визначаються відчуттям нестатку в чому-небудь (ресурсах, владі, духовних цінностях, безпеці). Причини конфлікту - це явища, події, факти, ситуації, що передують конфлікту, і викликають його за певних умов діяльності субєктів соціальної взаємодії.Потреби - основні збудники активності опонентів у конфлікті, що визначаються відчуттям нестатку у чому-небудь (ресурсах, владі, духовних цінностях, безпеці тощо). Інтереси - усвідомлені потреби, що забезпечують спрямованість на обєкт конфлікту і сприяють реалізації конфліктної поведінки опонента (постійна робота, що приносить задоволення, повагу з боку колег, зручна робоче місце...). У сфері економіки це будуть конфлікти із-за розподілу ресурсів, із-за проблем функціонування інститутів розподілу, конфлікти, що розкривають протилежність економічних установок різного типу. Будь-яка дія, а тим більше протидія, що переростає в конфлікт, має не миттєвий характер, а зявляється як тривалий процес, що відбувається у визначений час, у визначеному просторі, за наявності конкретних учасників. Але з часом, оскільки конфлікт не вирішувався, інформація про нього поширилася за межі підрозділу, у конфлікт стали втягуватися інші учасники з інших підрозділів.Оцінка людей за якостями темпераменту надає менеджерові ТОВ «ВО “Ковельсільмаш” надійну методику дослідження підлеглих. На імпульсивність холерика керівник ТОВ реагує з тактовністю і стриманістю, інертності флегматика слід протиставити активність, а емоційність та вразливість меланхоліка можна нейтралізувати оптимізмом.

Зміст

Вступ

1. Природа виникнення конфліктів на промисловому підприємстві

1.1 Конфлікти в організації та їх класифікація

1.2 Обєктивні та субєктивні складові конфлікту

1.3 Учасники конфлікту

1.4 Роль керівника в процесі управлінні конфліктами

Узагальнення до 1 розділу

2. Аналіз причин та рушійних сил виникнення конфліктів

2.1 Причини виникнення конфліктів

2.2 Рушійні сили, фактори розвитку конфліктів та межі їх поширення

2.3 Функціональна спрямованість конфліктів на промисловому підприємстві

2.4 Поведінка, що спонукає до виникнення конфліктів

Узагальнення до 2 розділу

3. Шляхи вдосконалення між особових стосунків на промисловому підприємстві

3.1 Способи розвязання конфліктів

3.2 Особливості діяльності керівника в управлінні та запобіганні конфліктів

3.3 Переговори, як метод вирішення конфліктів

3.4 Рекомендації безконфліктного спілкування, результативного завершення в процесі переговорів

Узагальнення до 3 розділу

Висновок

Список використаних джерел конфлікт управління запобігання переговори