Передумови та причини виникнення конфлікту. Умови переростання суперечності в конфліктну ситуацію. Сутність конфліктної ситуації та інциденту. Інструменти управління емоціями у профілактиці й запобіганні конфліктів. Ескалація та реверсія конфлікту.
незадовільні комунікації (погана передача інформації є причиною, наслідком і каталізатором конфлікту, оскільки заважає зрозуміти ситуацію та погляди інших людей); Конфлікт виникає тільки там, де два чи більше субєктів не тільки усвідомлюють розбіжність інтересів, але й активно протидіють один одному. Переростання потенціалу напруженості в реальну, тобто відкрито виявлену напруженість, що матеріалізується в соціальних очікуваннях, позиціях індивідів (чи груп), у їхніх конкретних соціальних діях, означає, що сформувався субєкт конфліктної дії, здатний ініціювати конфліктну ситуацію Будь-якому конфліктові передує спірна ситуація, проте далеко не всяка спірна ситуація веде до конфлікту . Конфліктні ситуації, що існують у значній кількості, переходять у конфлікт лише у разі порушення балансу інтересів учасників взаємодії та за певних умов.Мистецтво управління емоціями полягає в умінні направляти їх у потрібне русло, що забезпечує адекватну реакцію людини в складних ситуаціях. Тому деякі розряджають свої емоції, вичавлюючи сухий рушник, ламаючи олівці і подібними способами; Уявіть собі, що людина, яка викликає ваш гнів, набагато нижча за вас на зріст. Спосіб поведінки, названий асертивним, передбачає, що людина знає, чого вона хоче й чого не хоче (принаймні, у даній конкретній ситуації) і може це чітко сформулювати без страху, непевності, напруги, іронії, сарказму та інших форм агресії. Крім асертивного варіанту поведінки, людина може виявляти в конфлікті пасивність чи агресивність.Під ескалацією конфлікту (від лат. sca1а - «сходи») розуміється розвиток конфлікту, який прогресує в часі, загострення протиборства, за якого наступні руйнівні впливи опонентів один на одного інтенсивніші, ніж попередні. Образ ворога як цілісне уявлення про опонента, що інтегрує перекручені й ілюзорні риси, починає формуватися у процесі латентного періоду конфлікту як результат сприйняття, детермінованого негативними оцінками. Про образ ворога, який домінує в конфліктній ситуації, свідчать: недовіра; покладання провини на ворога; негативне чекання; ототожнення зі злом; уявлення «нульової суми» («усе, що вигідно ворогу, шкодить нам», і навпаки); деіндивідуалізація («усякий, хто належить до даної групи, автоматично є нашим ворогом»); відмова в співчутті. Закріпленню образу ворога сприяють: зростання негативних емоцій; очікування деструктивних дій від іншої сторони; негативні стереотипи й установки; серйозність обєкту конфлікту для особи (групи); тривалість конфлікту. Критика в цьому випадку сприймається як загроза самооцінці особи, а спроби захистити себе ведуть до зміщення предмета конфлікту в особистісний план.
План
Содержание
1. Передумови виникнення конфлікту. Умови переростання суперечності в конфліктну ситуацію. Сутність конфліктної ситуації та інциденту
2. Інструменти управління емоціями у профілактиці й запобіганні конфліктів
3. Ескалація та реверсія конфлікту
1. Передумови виникнення конфлікту. Умови переростання суперечності в конфліктну ситуацію. Сутність конфліктної ситуації та інциденту
Передумови виникнення конфлікту.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
