Управління коаліційними збройними силами в локальних війнах другої половини ХХ – початку ХХІ століття - Автореферат

Управління коаліційними збройними силами в локальних війнах другої половини ХХ - початку ХХІ століттяКоаліційні війни за своїми соціально-політичними ознаками відрізняються від війн між окремими державами тим, що окремі держави вирішують свої національні інтереси. Досвід локальних війн і збройних конфліктів після Другої світової війни довів, що основною тенденцією дій держав, які розвязують агресії проти інших країн світу, є створення коаліційних збройних сил. Виходячи з необхідності для Збройних Сил України мати таку працю і недостатнього ступіня дослідження цієї проблеми, автор вибрав напрямок свого дослідження щодо управління коаліціями у збройній боротьбі в локальних війнах другої половини XX - початку XXI століття. Для досягнення цієї мети автор поставив перед собою такі завдання: вивчити історичну базу дослідження; встановити послідовність воєнно-історичного дослідження щодо управління коаліційними силами за досвідом локальних війн другої половини XX - початку XXI століття; відтворити історичний аспект коаліційних війн і їх класифікацію; виявити фактори, які впливали на створення і застосування коаліційних збройних сил; вивчити плани застосування збройних сил коаліції та їх бойову підготовку; дослідити особливості коаліційного управління збройною боротьбою в локальних війнах; розробити теоретичні положення та практичні рекомендації щодо застосування досвіду управління збройними силами в сучасних умовах. Вперше у вітчизняній історіографії узагальнений досвід найбільш масштабних локальних війн другої половини XX - початку XXI століття, в яких велась коаліційна збройна боротьба і було створене єдине управління силами та засобами держав - учасниць коаліції, а саме: у війнах в Кореї, Вєтнамі, арабо-ізраїльських війнах, війнах у зоні Перської затоки, Югославії, Іраку та Афганістані; уточнена сутність і поняття коаліційних збройних сил та визначені фактори, які впливали на їх створення, планування та застосування в сучасних локальних війнах; розширено та уточнено поняття та зміст управління коаліціями у збройній боротьбі в сучасних умовах; визначені тенденції щодо удосконалення організації управління коаліційними збройними силами в локальних війнах; удосконалена постійно діюча система управління, перерозподілена відповідальність учасників коаліції за окремі ланки діяльності; визначені закономірності у системі управління коаліційними збройними силами та виникнення і розширення партизанських рухів.Тому праці відомих радянських теоретиків та істориків тривалий час не визнавали існуючих на той час коаліцій і описували війни як війни між двома державами. Оцінка стану проблеми управління коаліційними збройними силами в монографіях, довідниках та спеціальних виданнях показала, що нині немає праці, присвяченої створенню коаліційних збройних сил, плануванню їх використання, забезпеченню ведення ними збройної боротьби в конкретних війнах та управлінню ними. Отже, проведений аналіз наукової літератури та інших джерел з проблеми свідчить про те, що управління коаліційними збройними силами в локальних війнах другої половини ХХ - початку ХХІ століття ще недостатньо глибоко досліджено. Обрана нами тема у такій постановці та інтерпретації ще не була предметом спеціального комплексного дослідження, а окремі роботи не дають повного уявлення про управліннями коаліційними збройними силами в локальних війнах. У другому розділі «Створення коаліцій та застосування обєднаних збройних сил у локальних війнах» характеризується формування воєнної коаліції, склад, мета і задачі якої залежали від змісту історичної епохи, соціальної структури суспільства, рівня економічного потенціалу держав, а також політики, яку проводили держави до війни і в процесі збройної боротьби.У дисертації проведено нове вирішення наукового завдання - вивчення коаліційного управління збройною боротьбою за досвідом локальних війн другої половини ХХ - початку ХХІ століття і розроблення рекомендацій щодо застосування досвіду в сучасних умовах для Збройних Сил України. Накопичення нових джерельних матеріалів, у тому числі і в такій галузі воєнної науки як управління військами (силами) створило умови для поглибленого вивчення управління коаліційними збройними силами в локальних війнах другої половини ХХ - початку ХХІ століття. Виявлені фактори, які впливають на створення та управління коаліційними збройними силами; визначені основні принципи планування застосування збройних сил коаліції та проведення оперативної і тактичної підготовки; уточнена сутність коаліційних збройних сил і їх управління; зроблені обґрунтовані висновки і на підставі тенденцій і закономірностей надані практичні рекомендації, які мають певне значення при розбудові Збройних Сил України.

Основний зміст