Місце, роль та педагогічні умови формування нормативної професійної ідентичності майбутніх медиків як важливого компоненту процесу професіоналізації. Необхідність особистісного підходу до освітнього процесу як ключової парадигми професійної ідентичності.
Аннотация к работе
Управління формуванням нормативної професійної ідентичності майбутніх медиківКлючові слова: професійна ідентичність, нормативна професійна ідентичність майбутнього медика, формування нормативної професійної ідентичності в умовах навчального медичного закладу, чотирикомпонентна модель управління формуванням нормативної професійної ідентичності майбутніх медиків. професійний ідентичність медик Його експлікація розкриває необхідність визначити такі категорії - часткові предмети дослідження - як: “становлення професійної ідентичності”, “структура професійної ідентичності та критерії її сформованості”, “професійна ідентичність медичного працівника (лікаря, медичної сестри)”, “становлення професійної ідентичності в процесі професіоналізації особистості”, “формування нормативної професійної ідентичності медичного працівника в умовах навчального закладу”, “управління процесом формування нормативної ідентичності в освітньому процесі навчального закладу”. Вченими зясовано, що професійна ідентичність є багаторівневим, складним психологічним утворенням, яке окреслює особливий аспект самосвідомості, де визначається ставлення людини до себе як фахівця і як члена професійної спільноти; в професійній ідентичності виокремлюють соціальну та індивідуальну складові, що зорієнтовані на відповідні сенси професії: соціальний - для суспільства та індивідуальний - для субєкта-професіонала. В психологічній структурі професійної ідентичності прийнято диференціювати три складові: когнітивну, яка визначається процесуально через самопізнання і саморозуміння, а результативно проявляється в образах професії, фахівця і себе як професіонала; афективну, що процесуально представлена самооцінюванням і самоставленням, а результативно - мотиваційно-ціннісною сферою й емоційно-ціннісним ставленням до професії і себе як її представника; поведінкову, яка процесуально виявляється через самопрезентації й саморегуляції, а результативно - через включеність у професійне співтовариство, та сформованість професійної інтернальності. Ідентифікація відбувається двосторонньо: по-перше, обєкт професійної ідентифікації виступає як критерій самооцінки субєкта, що самоідентифікується (міра співвіснесеності себе з професією та професіоналом), по-друге, у зворотному напрямку, субєкт з його очікуваннями оцінює професію та професіоналів на предмет їхньої відповідності власним критеріям (метапрофесійним).