Управління фінансовою системою і підвищення ефективності її фунціонування - Курсовая работа

Фінанси являють собою досить суспільне явище. Вони охоплюють широку гаму обмінно-розподільних відносин, які відображаються в різноманітних грошових потоках. При єдиній сутності цих відносин у них виділяються окремі елементи, які мають свої характерні ознаки й особливості.Фінансову систему України, зокрема, можливо визначити як взаємоповязане поєднання процесів обєктивного розподілу вартості Валового внутрішнього продукту (ВВП) та субєктивного впливу на нього державної політики у існуючому економічно-правовому просторі.Внутрішня структура фінансової системи відображає обєктивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх країн. В основу структуризації фінансів найбільш доцільно покласти рівень економічної системи (схема 1.1.), виділивши відповідні сфери фінансів: на мікрорівні - фінанси субєктів господарювання (підприємств); на макрорівні - державні фінанси; на рівні світового господарства - міжнародні фінанси, і на узагальнюючому рівні забезпечуючу сферу - фінансовий ринок. Сфера фінансового ринку охоплює кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару. Функціонування фінансового ринку забезпечується через відповідні інституції - банки, інституційні інвестори, фондові біржі. • міжнародні фінанси, які відображаються у централізованих на світовому чи регіональному рівнях коштах та фінансових ресурсах.Організаційна структура фінансової системи - це сукупність фінансових органів та інституцій, яка характеризує систему управління фінансами. Необхідність розподілу і перерозподілу ВВП є обєктивним явищем, форми і методи фінансових відносин відображають установлену у світовій практиці внутрішню структуру фінансової системи. В основі формування органів управління фінансовою системою лежить її внутрішня структура. Перший блок становлять органи, які функціонують у сфері бюджету держави. Другий блок становлять контрольно-регулюючі органи - Рахункова палата, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Аудиторська палата й аудиторські фірми.Фінансова система пронизує усю національно-економічну систему, починаючи від домогосподарств, індивідуальних і партнерських підприємств, корпоративних підприємств й закінчуючи державою.Так, у практиці господарювання й у економічній літературі вони як правило окремо не ідентифікуються і вважаються ідентичними поняттями відповідної системи, оскільки гроші у широкому розумінні - це будь-що, що є платіжним засобом, включаючи і безпосередньо фінанси, фінансові активи (цінні папери). А фінанси у їх широкому розумінні включають до свого складу і власне гроші або ж грошові активи. А у практичному, або ж прикладному, аспекті поняття фінансів вживається у їх реальному, а не чистому значенні чи розумінні. Й нарешті реальна фінансова система (або реальні чи змішані фінанси) є такою фінансовою системою, у якій формування чистих фінансів (грошових фондів, які формуються внаслідок певної підприємницької діяльності) доповнюється формуванням квазічистих фінансів (грошових фондів, які формуються у результаті випуску акцій й облігацій) і так званих фіскальних (податкових) фінансів (грошових фондів, що формуються на податковій основі). Сферою впливу даного сектору є держава та її територіальні органи і він (сектор) реалізує себе у формуванні державного, регіонального (обласного) та місцевого (муніципального) бюджетів як певних грошових фондів доходів і видатків на відповідних рівнях державної влади.Без цих передумов цілеспрямовано керувати фінансами практично неможливо. Управління фінансами, як і будь-якою іншою системою, включає дві основні складові: органи управління та форми і методи управлінської діяльності. Центральне місце в управлінні фінансами в Україні, як і в будь-якій іншій державі, посідає Міністерство фінансів. ревізійна служба має регіональну структуру, ідентичну системі Міністерства фінансів. Однак, на відміну від контрольно-ревізійної служби, яка здійснює детальний контроль за повним дотриманням фінансового законодавства, Рахункова палата здійснює контроль з позицій макроекономічного фінансового регулювання і дійовості фінансової політики.І оскільки основоположним визначником ефективності функціонування будь-якої фінансової системи вважається забезпечення відповідності рівня економічного зростання певної території наявним потребам її розвитку, то мова у даному випадку має іти саме про встановлення подібних системи рівноваг. Отже, визначальною рівністю у подібному ракурсі можна вважати наступну: , (3.1.1) де: - сума сукупної пропозиції, - сума сукупного споживання, - сума сукупних інвестицій. При цьому необхідно зазначити, що, як правило, ліва частина вищенаведеного рівняння є більшою за праву, а це провокує відповідне зменшення лівої частини даної рівності (або ж згортання пропозиції, тобто виробництва) аж до моменту відновлення рівноваги.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність та структура фінансової системи

1.1 Внутрішня структура фінансової системи

1.2 Організаційна структура фінансової системи

Розділ 2. Типологізація та основні принципи побудови фінансової системи

2.1 Типологізація фінансової системи

Розділ 3. Управління фінансовою системою і підвищення ефективності її функціонування

3.1 Управління фінансовою системою

3.2 Економічне підґрунтя підвищення ефективності функціонування фінансової системи

Висновки

Список використаних джерел