Управління еколого-економічними витратами на рекультивацію порушених земель з наступним їх використанням в цілях рекреації - Дипломная работа

МЕТА та ВИХІДНІ ДАННІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ Об’єкт дослідження: управління витратами на рекультивацію порушених земель з подальшим їх використанням в рекреаційному напрямку. Предмет дослідження: еколого-економічні аспекти відтворення порушених ландшафтів. Мета дослідження: обґрунтувати рекреаційний напрям рекультивації відпрацьованих земель, який забезпечує більш швидкий відтворення порушених екосистем та сприяє розвитку рекреаційного фонду області який сприяє відпочинку населення поблизу промислових населених пунктів. Вихідні дані для проведення роботи: нормативно - правова база України, літературні джерела, статистичні данні звітності про витрати на рекультивацію порушених земель (ОГЗК, Вільногорського державного гірничо-металургійного комбінату), результати досліджень. 3. Досліджено напрямок зменшення негативного впливу порушених територій на оточуюче середовище. 2. Пропонується побудувати об’єкт який буде місцем для розваг і оздоровлення людей, економічно буде вигідним як для гірничодобувного підприємства так і для місцевості. 2. ВИМОГИ ДО РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ РОБОТИ З метою оцінки корисності пропозицій автора за результатам магістерської роботи варто підготувати доповідь, підготувати до друку статтю. 5. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ РОБІТ Найменування етапів роботи Термін виконання робіт (початок-кінець) На основі матеріалів переддипломної практики, огляду літератури сформувати ціль роботи, наукове завдання, обґрунтувати сучасний стан порушених територій та раціональні напрямки рекультивації. РЕАЛІЗІЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ Економічний ефект від реалізації результатів магістерської роботи досягається при зменшенні витрат гірничого підприємства на гірничотехнічний етап рекультивації та отриманні грошових прибутків власником створеної рекреаційної зони. Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет», Дніпропетровськ, 2011р. Робота по оцінці еколого-економічних витрат на відтворкння порушених ландшафтів з наступним їх використанням в цілях рекреації велася на прикладі порушених земель видобувною діяльністю гірничих підприємств України та марганцевого кар’єру ОГЗК. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ 2.1 Аналіз попиту на землі за напрямами рекультивації 2.2 Визначення стану порушених відпрацьованих та рекультивованих земель 2.2.1 Порушені землі 2.2.2 Відпрацьовані землі 2.2.3 Відпрацьовані і порушені землі 2.2.4 Рекультивовані землі. 2.2.5 Рекультивовані під ріллю 2.2.6 Рекультивовані в інших напрямках 2.2.7 Перевірка адекватності математичної моделі 2.3 Прогноз, аналіз отриманих залежностей рекультивованих та порушених земель Висновки Розділ ІІІ. ПРОЕКТ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ПОРУШЕНИХ ЛАНДШАФТІВ В РЕКРЕАЦЙНОМУ НАПРЯМККУ 3.1 Рекреаційна діяльність 3.2 Створення рекреаційної зони на порушених територіях 3.3 Еколого-економічна доцільність рекреаційного напряму рекультивації. 3.3.1 Оцінка витрат на рекультивацію для рекреаційного використання 3.3.2 Аналіз витрат на рекультивацію в сільськогосподарському напрямку 3.3.3 Економічна ефективність затрат на рекультивацію в рекреаційному напрямку Висновки ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Щорічно в Україні під відкриті гірничі розробки родовищ надається 1000-1200 га земельних угідь різного призначення. Наприклад марганцеві кар’єри нині розробляють 100-150 га родючих земель[11]. Але в Україні зараз знижується попит на землі сільськогосподарського призначення внаслідок: зниження сільськогосподарського виробництва, багато земель сільськогосподарського призначення не використовуються взагалі, необхідність відносно великих капіталовкладень для приведення земельної ділянки у придатний стан для сільськогосподарського використання. Використовується на належному рівні 6% [9]. Наукова задача: теоретичне обґрунтування шляхів відтворення земельних ресурсів з наступним їх використанням в рекреаційних цілях. Тому відтворення порушених земель має важливе господарське, екологічне значення. На їх думку гірниче підприємство повинно орієнтуватися не тільки на потенційний попит на відпрацьовані землі, але також на колишню економічну цінність землі, і по можливості не допускати її зниження [9]. Наприклад, для 1-ї групи придатності та підгрупи родючі властиві такі оцінювальні показники: сумарний ефект токсичних іонів - менше 0,3 мг/100г ґрунту чи порід; натрій - менше 10% ємкості поглинання; вміст гумусу - більше 2% і вміст фізичної глини (фракції менше 0,01 мм) - понад 20%.