Управління державним боргом - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукНедосконалість фінансової та грошово-кредитної політики держави спричинили невиправдане зростання державного боргу. Відсутність достатнього теоретичного обґрунтування, досконалого нормативно-правового забезпечення, ефективного механізму управління державним боргом, регулярного системного аналізу і контролю стану державного боргу та його впливу на національну економічну систему обумовили зростання державного боргу. Накопичення значного державного боргу та його зростаючий тиск на державний бюджет потребують вивчення сутності й особливостей управління державним боргом, оскільки борговий тягар впливає на функціонування національної економічної системи. Інтернаціоналізація виробництва, капіталу, збуту, лібералізація міжнародного обміну, посилення відкритості національних економік, з одного боку, та зростання обсягів державної заборгованості різних країн світу, з іншого, потребують вивчення і обґрунтування функціонування системи управління державним боргом в умовах розбудови ринкової економіки, що дозволить визначити перспективи врегулювання боргових проблем України. Особисто автором підготовлено підрозділ, присвячений розкриттю ролі управління державним боргом як складової управління фінансовою системою України.Основними з них є: формування “ефекту витіснення”; перенесення боргового тягаря через фінансування невиробничих витрат на майбутні покоління без створення умов для відшкодування витрат та стримування процесу економічного розвитку в державі; збільшення обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП), що перерозподіляються на користь кредиторів; залежність соціально-економічної стабільності в державі від отримання нових кредитних ресурсів. Державний борг формують усі випущені й непогашені боргові зобовязання, емітовані державою або від її імені (основна сума боргу та сума прострочених відсоткових платежів, оформлена як державний борг за згодою сторін) перед кредиторами щодо повернення отриманих у позику коштів. Державна заборгованість відображає економічні відносини між державою та іншими учасниками суспільного відтворення, що повязані з необхідністю відшкодування коштів за надані кредити, виконані роботи, надані послуги та виконанням взятих державою економічних й соціальних зобовязань. У роботі наведено класифікацію видів державного боргу із зазначенням їхніх особливостей, які необхідно враховувати у процесі управління державним боргом, та проаналізовано причини накопичення державного боргу України, а саме: значні фінансові витрати для здійснення трансформаційних перетворень економічної системи країни, повязаних із розбудовою фінансово-кредитної, валютної та платіжної систем держави; скорочення обсягів ВВП; хронічний характер бюджетного дефіциту; недостатність внутрішніх фінансових ресурсів та нерозвиненість національного фондового ринку; дефіцит платіжного балансу; короткостроковий характер державних боргових зобовязань; висока вартість обслуговування державного боргу; недосконалість системи державних гарантій; переоформлення частки приватного боргу в державний; низька фінансова дисципліна тощо. У розділі 2 “Особливості організації та функціонування системи управління державним боргом в умовах ринкової трансформації економіки України” досліджено сутність, складові системи управління державним боргом та особливості організації її функціонування на прикладі Україні.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і надано нове вирішення наукової задачі, що виявляється в науково-теоретичному обґрунтуванні сутності та складових системи управління державним боргом, комплексному дослідженні основ її функціонування та удосконалення. Проведені аналіз теоретичних концепцій державного кредиту та державного боргу, дослідження розвитку кредитних відносин та динаміки державного боргу в Україні, узагальнення накопиченого досвіду з управління державним боргом в світі та Україні дали змогу зробити загальні висновки та пропозиції щодо теоретичних та практичних аспектів функціонування системи управління державним боргом, напрямів щодо її удосконалення, які використовуються та можуть бути в подальшому використані в процесі становлення системи управління державним боргом України. Держава використовує державні позики як метод мобілізації фінансових ресурсів в умовах неможливості забезпечення фінансування соціально-економічних програм достатніми ресурсами за рахунок інших методів або недоцільності їхнього застосування. Ефективна та виважена політика з державних запозичень дає змогу уряду позитивно впливати на соціально-економічний розвиток країни, профінансувати першочергові програми економічного розвитку й ринкової трансформації економічної системи країни. У роботі доведено, що за умов неефективного та безсистемного залучення державного боргу, державні запозичення перетворюються на чинник економічної, а іноді й політичної нестабільності в державі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ