Управління державним боргом України (регулювання діяльності із здійснення запозичень) - Автореферат

Львівський національний університет імені Івана ФранкаЗ дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: м. Протягом останніх років перед Україною надзвичайно гостро постало питання обслуговування боргових зобов‘язань. Тема зростання до загрозливих масштабів розміру державного боргу не сходить зі сторінок преси; державні діячі, незалежно від своїх політичних поглядів, вдаються до критики валютно-боргової діяльності влади, перекладаючи на попередників відповідальність за зростання державного боргу та виплат з його обслуговування. провести аналіз складових частин та динаміки державного боргу України, виявити причини його зростання; проаналізовано складові частини та динаміку державного боргу України, виявлено причини погіршення стану боргової залежності держави.Переважна більшість дослідників останнім часом погоджується з тим, що державний борг має різні наслідки у короткостроковому і довгостроковому періодах: в короткостроковому періоді зростання державного запозичення зменшує рівень оподаткування, а дохід і споживання зростають; в довгостроковому - обслуговування і погашення державного боргу чинить значний тиск на державний бюджет, а невміле управління і планування можуть потягнути за собою боргову кризу. Макроекономічне управління державним боргом потрібно здійснювати, поєднуючи такі цілі, як збільшення розміру коштів, що залучаються у недержавному секторі економіки з метою покриття урядових потреб, поряд із мінімізацією вартості обслуговування боргових зобовязань і врахуванням всіх ризиків, а також координація дій уряду з монетарною політикою, що проводиться Центральним банком країни. На прикладі динаміки державного боргу і економічних циклів у США можна прослідкувати, що зменшення розміру державного боргу під час процвітання стає одним з факторів, які сприяють початку депресії. Ретроспективний аналіз боргових криз, які виникали протягом останніх двох століть показує, що простежується чітка тенденція: як правило, одні і ті ж самі країни відіграють роль або боржника або кредитора кожного циклу. Потрапляючи в боргову пастку, країни-дебітори вимушені продавати стратегічні підприємства західним інвесторам за запропоновані низькі ціни, щоб таким шляхом розраховуватися за борги, тобто прибуток, отриманий новими власниками від експлуатації таких підприємств, у майбутньому буде вивозитися з країни.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці пропозицій щодо оптимізації діяльності із здійснення державних запозичень з метою ефективного управління державним боргом. В результаті дисертаційного дослідження автором було поставлено і розв‘язано низку недостатньо опрацьованих завдань теорії управління державним боргом, залучення зовнішніх кредитів, а також підвищення ефективності їх використання. Показано необхідність розробки стратегії управління державним боргом, орієнтованої на здійснення структурного реформування економіки. Аналіз складових частин та динаміки державного боргу України дає підстави вважати, що відсутність стратегічного планування і непослідовність державної політики сприяли зростанню заборгованості держави і виникненню загрози її економічному і політичному суверенітету. Проведені розрахунки демонструють, що при збереженні тенденцій економічного зростання, якщо Україна кардинально не змінить своєї боргової політики в напрямі погашення (можливо, навіть дострокового) частини державного боргу, вартість обслуговування боргу буде невпинно зростати.

2. Основний зміст роботи