Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: повноваження, правовий статус - Реферат

Міністерство освіти і науки України Реферат на тему: “Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: повноваження, правовий статус”Проблема забезпечення прав і свобод людини та громадянина характеризується наявністю нових для України підходів. Зокрема, основним Законом запроваджено інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. В Україні діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини перебуває на етапі становлення, який характеризується деякими труднощами правового та організаційного характеру. Мета дослідження теми полягає в зясуванні правового статусу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, його повноваження та змісту його діяльності, розкритті його місця і ролі у державі і суспільстві. Структурно-функціональний метод, за допомогою якого було визначено місце й роль Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини як елемента системи забезпечення національної безпеки України.Інститут Уповноваженого з прав людини існує в Україні з 1998 року. Правові основи діяльності Уповноваженого з прав людини в цілому відповідають міжнародним стандартам і є достатніми для виконання покладених на Уповноваженого функцій. Український Уповноважений з прав людини наділений широкими повноваженнями: він має право одержувати будь-яку інформацію, у тому числі секретну, ознайомлюватися з будь-якими документами, без перешкод відвідувати будь-які органи влади і місцевого самоврядування, підприємства й організації, у тому числі будь-які «закриті» структури й опитувати осіб, які там утримуються, бути присутнім на засіданнях будь-яких органів влади, судів усіх інстанцій, запрошувати посадових і службових осіб для одержання пояснень, вимагати від них сприяння проведенню перевірок діяльності підконтрольних і підлеглих їм установ, підприємств і організацій, звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод людини, перевіряти стан дотримання прав і свобод людини державними органами, у тому числі органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність. Верховна Рада України обрала першого в історії України Уповноваженого з прав людини - Ніну Іванівну Карпачову. Становлення й утвердження інституту Уповноваженого з прав людини відбувалося в Україні в умовах відсутності його належної підтримки з боку органів державної влади України, які відповідно до чинного законодавства зобовязані забезпечувати належні умови діяльності цього інституту.Держава зобовязана проявляти активність у забезпеченні прав людини, у створенні матеріальних, організаційних, соціальних, політичних та інших умов для найповнішого використання людиною своїх прав і свобод. Для забезпечення реалізації та захисту прав і свобод людини і громадянина, Конституція і законодавство України передбачають можливість здійснення громадянами певних дій, а також утворення системи органів держави, призначенням якої є допомога громадянам у реалізації і захисті їх прав. Конституція України передбачає можливості здійснення громадянами дій, спрямованих на захист їх прав і свобод, як: - захищати своє життя і здоровя, життя і здоровя інших людей від протиправних посягань; Верховна Рада України здійснює захист прав і свобод через законодавчу діяльність шляхом визначення виключно в законах України прав і свобод людини і громадянина, гарантій цих прав і свобод, основних обовязків громадян; громадянства, правосубєктності громадян, статусу іноземців і осіб без громадянства; прав корінних народів і національних меншин; основ соціального захисту; визначення правового режиму власності, правових засад і гарантій підприємництва, правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання (пп. Він зобовязаний сприяти формуванню відповідних механізмів контролю та забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, а обстоюючи їх, створювати умови нетерпимого ставлення до будь-яких випадків порушення таких прав і свобод.Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод. Повноваження Уповноваженого не можуть бути припинені чи обмежені у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України або її розпуску (саморозпуску), введення воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях. Пропозиції щодо кандидатур(и) на посаду Уповноваженого вносять Голова Верховної Ради України або не менше однієї чверті народних депутатів України від конституційного складу парламенту. Відповідний комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді України свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду Уповноваженого, відповідності її вимогам, передбаченим Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", та про відсутність причин, які б перешкоджали зайняттю нею цієї посади.

Зміст

Вступ

Розділ I. Загальна інформація про український інститут Уповноваженого з прав людини

Розділ ІІ. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

2.1 Система захисту прав людини

2.2 Український омбудсмен (загальне поняття)

2.3 Правовий статус Уповноваженого

2.4 Повноваження українського омбудсмена

Розділ III. Секретаріат Уповноваженого

Висновки

Список використаної літератури