Перші відомості про демоністичні повір"я й звичаї у київських книжниках та українських міфологічних новелах. Ознаки чуттєво-надчуттєвого типу вірувань в упирів. Уявлення про упирів та вовкулаків. Демоністичний образ чорта у язичницьких повір"ях.
Упирі, берегині, домовикиПерший з них представлено віруваннями в духів, що, так би мовити, групуються навколо уявлень про упирів і берегинь; другий "поверх" представлено віруваннями в рожаниць, Рода, Леля, Ладу, Господаря, Зорю, Панну-Сонце, Громовика тощо. Це не просто духи, що можуть існувати поза тілом, а різновид перевертнів: упирі-духи перекидаються звірами, птицями тощо, можуть набирати й людського вигляду. Їхнє основне заняття - висмоктувати кров у людей, молоко у корів, а якщо упир - червонопикий ворожбит, то й дудлити горілку. І.Нечуй-Левицький повідомляє, наприклад, про такі залишки стародавнього анімізму в образах упирів: коли упир помирає, на його "могилці буває дірочка або нора, кудою він вилазить мишею або ящіркою в глуху ніч, ходить по хатах і ссе кров з людей... І все ж упирі - духи, і не завжди перевертні: вони можуть перебувати, не перевтілюючись, у баговиннях, темних гаях, у хмарах, можуть "ходити через зачинені двері" (як в американських ескімосів: душа-дух небіжчика вільно проникає через стіни оселі й відлітає в країну духів).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
