Універсальний символ "світове дерево" та його мовно-образні парадигми в художніх текстах Бориса Пастернака - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукСпеціальність: 10.02.02 - російська мова Роботу виконано на кафедрі російської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: Слухай Наталія Віталіївна, доктор філологічних наук, професор, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри російської мови. Офіційні опоненти: Іванова Людмила Петрівна, доктор філологічних наук, професор, Національний педагогічний університет імені М.П. Захист відбудеться "30" травня 2006 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м.Міфопоетичні смисли організуються навколо центральної осі - універсального символу "світове дерево", що має потужний креативний потенціал і структурує весь просторово-часовий континуум і культурно-мовне буття людини й етносу. Актуальність дисертаційної праці зумовлена тим, що вивчення універсального символу "світове дерево" в етнолінгвістичному і міфопоетичному аспектах дозволяє зробити внесок у вирішення таких сучасних лінгвістичних проблем: моделювання міфопоетичного універсуму етносу і творчої особистості; співвідношення сакрального і профанного у складі міфопоетичної картини світу; лінгвоміфопоетичний статус та креативний потенціал універсального символу як основи етнічної й авторської мовно-культурної картини світу; ізоморфізм міфопоетичних образів; вивчення російського етнічного міфу як крос-хронотопічно сталої системи смислів і форм; тексто-та стилетвірний потенціал універсального символу "світове дерево" у звязку з особливостями міфопоетичної картини світу письменника. Міф обєктивує священне культурно-мовне буття соціуму, а світове дерево є центральним образом-символом міфопоетичної свідомості етносу, найяскравішим утіленням ідеї анімізму, родючості, звязку між світами, постійного кругообігу, руйнування і відродження, духовного сходження. Лінгвістичний аспект вивчення міфопоетичної картини світу, зокрема її центрального образу-символу "світове дерево", який в останні десятиліття набуває все більшого значення, представлений у працях сучасних дослідників В.В. Змоделювати парадигми образів-ізоморфів світового дерева, представлені в художньо-авторській мовній картині світу Б. Пастернака.У першому розділі "Універсальний символ "світове дерево" та його місце в системі міфосимволічних уявлень про світ" зясовано зміст ключового поняття праці - "універсальний символ", подано наукове обґрунтування теоретичних засад дослідження, а також узагальнено лінгвоміфопоетичні відомості про універсальний символ "світове дерево" у складі поліетнічного міфу східних словян. У другому підрозділі першого розділу "Світове дерево як універсальний символ: семантика і структура" розглядаються центральні міфопоетичні значення досліджуваного символу, який є амбівалентним з переважанням позитивної оцінки. Основні ідеї, що їх втілює "світове дерево", - це ідеї родючості, анімізму, священного центру та ембріону всесвіту, звязку між світами, постійного кругообігу, руйнування, відродження й оновлення, духовного сходження. Розглянуто вертикальну і горизонтальну структури світового дерева, що повязані відповідно з цариною міфологічного і з ритуалом та його учасниками, подано перелік образів-ізоморфів світового дерева та вегетативних репрезентантів цього символу у народів світу. У третьому підрозділі першого розділу "Особливості реалізації універсального символу "світове дерево" в міфопоетичній картині світу східних словян" проаналізовано специфіку обєктивації центрального міфопоетичного символу у росіян, українців і білорусів.Аналіз універсального символу "світове дерево" свідчить про його центральну позицію в складі східнословянської парадигми етноміфопоетичних смислів і в міфопоетичній картині світу Б. Пастернака. Лінгвосеміотичний підхід до проблеми моделювання міфопоетичного універсуму східнословянського етносу дозволяє виділити ряд моделей образів, ізоморфних світовому дереву, а саме: архітектурну (стовп, сходи, міст); атрибутивну (мітла, віник, нитка); вегетативну (дерево, гілка, сад, виноградник); гідрологічну (ріка, дощ, джерело); зоологічну (лось, олень, лань); культову (хрест, церква, тризуб); орологічну (гора, камінь); просторову (вісь); теїстично-антропну (Христос). Межі між моделями розмиті, оскільки універсальність образу світового дерева передбачає легкість трансформацій, взаємопереходів, систему кореляцій між різними характеристиками його варіантів. Пастернака можна вирізнити такі моделі образів, ізоморфних світовому дереву: архітектурну, атрибутивну, атрибутивно-піроморфну, вегетативну, геометричну, гідрологічну, культову, орологічну, паннатуралістичну, просторово-часову (хронотопічну), зооло

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ