Уніфікація правового регулювання умов зовнішньоекономічних контрактів у міжнародному приватному праві - Автореферат

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого Спеціальність: 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне правоThe cathegory of unification and its legal caracteristic are defined, the classification of the forms of unification is proposed. Key words: unification, Lex Mercatoria, party autonomy, place of business, contract form.Загальна характеристика роботи До найбільш важливих та суперечливих проблем у регулюванні зовнішньоекономічних контрактів у вітчизняної та зарубіжної правотворчості відносять питання автономії волі сторін зовнішньоекономічного контракту, а саме дозвіл сторонам обирати право країни, яке не повязане з контрактом, та так звані наднаціональні регулятори. Крім того, особливе значення саме для українського законодавця мають проблеми встановлення національності юридичних осіб та форми укладення зовнішньоекономічних контрактів, тому що саме на ці факторі, як правило, вказують як на основні характерні ознаки зовнішньоекономічних контрактів. У дисертації набула подальшого розвитку проблема порівняльного аналізу правового регулювання питань встановлення права, що застосовується до зовнішньоекономічних контрактів, у національному праві різних країн та у міжнародних джерелах, з одного боку, та українському законодавством з іншого, з метою виявлення тенденцій уніфікації у даному питанні у міжнародних джерелах та пошуку найбільш оптимального шляху до врегулювання цього питання в Україні.Розділ перший "Поняття уніфікації правового регулювання умов зовнішньоекономічних контрактів та форми її здійснення", який складається з шості підрозділів, присвячено детальному аналізу поняття уніфікації, класифікації форм, у яких вона здійснюється, та їх загальній характеристиці. правовий зовнішньоекономічний міжнародний юридичний Підрозділ перший "Передумові процесу уніфікації" присвячений аналізу обставин, які обумовили виникнення такого явища як уніфікація, досліджуються деякі тенденції до одноманітності на різних етапах розвитку міжнародного торгового права як складової частини міжнародного приватного права. У другому підрозділі "Поняття уніфікації" зазначається, що встановлення змісту поняття уніфікації можливе лише після попереднього виявлення механізмів її здійснення, які проявляють себе у методах проведення (формах) уніфікації. У третьому підрозділі "Міжнародна угода як форма уніфікації правового регулювання умов зовнішньоекономічних контрактів" дається правова характеристика міжнародної догоди як форми уніфікації, визначається її місце в системі форм уніфікації, переваги та недоліки використання означеної форми. Внаслідок аналізу положень міжнародних конвенцій, що містять уніфіковані норми про торгові звичаї, досліджується їх еволюція, зазначається, що основними перешкодами на шляху уніфікації положень про можливість застосування торгових звичаїв були розходження у підходах до місця звичаю в системі правових регуляторів; суперечки щодо критерію, на основі якого повинні застосовуватися звичаї, які не оговорені сторонами в договорі; те, що соціалістичні країни бачили у торгових звичаях засоб навязування волі більш сильної сторони найслабішому партнеру.

Основний зміст роботи