Умови підвищення ефективності управлінської діяльності в системі державної служби - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИУ звязку з цим все більшої уваги потребує розвиток науки і практики управління суспільними системами та процесами, зокрема наукове обґрунтування механізмів державного управління, виявлення шляхів підвищення його ефективності, надання управлінцям-практикам необхідних рекомендацій щодо вирішення актуальних проблем управління суспільними системами. Специфічними особливостями управлінської діяльності в системі державної служби порівняно з іншими видами соціального управління є: - унікальність обєкта, яким виступає суспільство в цілому; Неупереджено оцінюючи теоретичну й практичну значущість розглянутих робіт, потрібно зазначити, що в нинішніх умовах за необхідності оптимізації управлінського процесу в системі державної служби, побудови його за принципами гуманізму та демократизації важливим є знання не лише економічних, політичних, правових та організаційних шляхів підвищення ефективності управління, а й соціально-психологічних, які детермінують процес управлінської діяльності, визначають її зосередженість та конкретизують спрямованість тощо. З огляду на це методологічною та теоретичною основою дослідження соціально-психологічних умов підвищення ефективності управлінської діяльності в системі державної служби стали здобутки психологічної науки в галузі соціальної психології, психології праці, психології організацій, галузевої психології, менеджменту (М. розкрити зміст поняття “ефективність управлінської діяльності” в системі державної служби, визначити критерії соціально-психологічної ефективності управлінської діяльності в системі державної служби;Показано, що проблема ефективності управлінської діяльності в системі державної служби розглядається шляхом дослідження її трьох основних складових: поняття “управління” як цілеспрямованого виду діяльності в організаціях; основних функцій управлінської діяльності та змісту поняття “ефективність управління”. Аналіз виявив, що в системі державної служби управління розглядається як цілеспрямований вплив на організаційну систему, що здійснюється з метою її упорядкування та розвитку на основі використання процедур планування, організації, мотивації, контролю із застосуванням різноманітних інформаційних даних. Визначення особливостей управління організаціями системи державної служби здійснюється на основі розкриття змісту та складових процесу управління. У теорії державного управління помітною є тенденція до розгляду процесу управління як багатокомпонентного, такого, що передбачає взаємозалежність, взаємозвязок та наступність управлінських функцій (складових процесу управління) планування, організації, мотивації, контролю (В.Б. Другий розділ - “Теоретико-методологічні основи підвищення ефективності управлінської діяльності в системі державної служби” - присвячено розгляду соціально-психологічної ефективності управління як спеціального виду діяльності в організаціях.Зазначене дає підстави розглядати підвищення ефективності у соціально-психологічному напрямі - як застосування комплексу соціально-психологічних методів, прийомів та засобів, що спрямовані на оптимізацію управлінської взаємодії шляхом підвищення результативності й дієвості організаційної та інших структур управління, а також розвитку субєктів управлінського процесу (керівників та працівників; малих, середніх та великих соціальних груп тощо). Соціально-психологічний напрям підвищення ефективності управління реалізується через систему умов, що є соціально-психологічними за своїм змістом, детермінують реалізацію управлінських функцій та забезпечують їх ефективність. До соціально-психологічних умов підвищення ефективності управлінської діяльності в системі державної служби належать організаційно-комунікативні, особистісні та проекційні умови здійснення управління. Створення організаційної структури управління на основі ієрархічно-цільового підходу передбачає формування управлінських звязків та відносин в організації за принципом ієрархії, при цьому централізація як підпорядкованість має бути замінена на координацію як узгодженість. Будучи важливою характеристикою структури управління та її безпосередньою ознакою, комунікативна структура організації визначена як система інформаційних звязків, багаторівнева мережа каналів чи шляхів, за якими в установі чи організації відбувається обмін інформацією (її прийом, передача, переробка субєктами управління).У дисертації на емпіричному та теоретичному рівнях досліджено актуальне завдання щодо впливу соціально-психологічних умов управлінської діяльності в системі державної служби на її ефективність. За результатами аналізу поняття “управління” уточнено поняття “управлінська діяльність” у системі державної служби. Доведено, що управлінська діяльність як складова процесу управління, її субєктивний компонент є сукупністю скоординованих дій та заходів, що спрямовані на досягнення у межах організації певної мети.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ