Умови осадконакопичення в межах північно-західного шельфу Чорного моря в голоцені - Автореферат

ДЕРЖАВНА НАУКОВА УСТАНОВА «ВІДДІЛЕННЯ МОРСЬКОЇ ГЕОЛОГІЇ ТА ОСАДОВОГО РУДОУТВОРЕННЯ» Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наукНауковий керівник: доктор геологічних наук, професор Чепіжко Олександр Валентинович, професор Одеського національного університету імені І.І.Мечникова Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Офіційні опоненти: доктор геолого-мінералогічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Митропольський Олексій Юрійович, Інститут геологічних наук НАН України, перший заступник директора. кандидат геолого-мінералогічних наук, Іноземцев Юрій Іванович, ДНУ ВМГОР НАН України, провідний науковий співробітник. Захист відбудеться “29” вересня 2011 р. о 14 30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.164.01 Державної наукової установи Відділення морської геології та осадового рудоутворення НАН України, за адресою: 01601 м.Північно-західний шельф Чорного моря здавна привертав до себе увагу вчених-геологів різного профілю. Північно-західний шельф Чорного моря і його прибережна зона мають важливе народногосподарське значення, так як з цим районом повязані проблеми портового та промислового будівництва, пошуку, розвідки та експлуатації корисних копалин, судноплавства, рибальства, рекреації, а також виявлення та дослідження міст поселення давніх цивілізацій. В той же час вивчення характеру осадконакопичення та палеогеографічні реконструкції в межах північно-західного шельфу в голоцені є актуальною і невідємною складовою при встановленні ділянок шельфу, на яких існували сприятливі умови для розсипоутворення, формування крупних покладів будівельних пісків, ракушняків, морської солі, бальнеологічної сировини. Робота виконувалася в рамках науково-дослідних тем Одеського національного університету імені І.І.Мечникова: № 422 «Науковий аналіз наявної інформації та шліхове випробування відкладень лиманно-пригирлового комплексу північного заходу Чорного моря для пошуків скупчень тонкого золота» (№ д/р 0101U001305); д/б теми № 362 «Створити еволюційно-геодинамічну модель формування і флюїдогеодинамічного режиму Кілійсько-Зміїноостровського геоблоку, Чорне море» (№ д/р 0104U000497); д/б теми № 302 «Розробити еколого-геохімічні критерії оцінки впливу освоєння газових та газово-конденсатних родовищ на геосистеми північно-західного шельфу Чорного моря» (№ д/р 0101U001589). Мета роботи - реконструювати умови осадконакопичення у бугазький, вітязевський, каламітський і джеметинський час у межах північно-західного шельфу Чорного моря.В роботі, при вивченні донних відкладів використовувалася регіональна стратиграфічна шкала голоценових морських відкладів північно-західного шельфу Чорного моря В.Г.Іванова, М.Г.Сибірченко (1998 р.). В будові північно-західного шельфу Чорного моря приймають участь осадочні комплекси порід від силур-девону (о-в Зміїний) до четвертинних відкладів. Відклади голоценового віку широко розповсюджені на північно-західному шельфі Чорного моря і плащеподібно залягають на доголоценових утвореннях, представлених середньо-верхньоплейстоценовими континентальними, морськими і лиманно-морськими відкладеннями. Будова голоценових відкладів характеризується гетерогенністю і неоднорідністю в межах північно-західного шельфу Чорного моря, що пояснюється чергуванням трансгресивних і регресивних етапів в історії геологічного розвитку досліджуваного району. У будові північно-західного шельфу Чорного моря беруть участь такі різновікові тектонічні елементи як Східно-Європейська архей-протерозойська платформа, Скіфська епігерцинська плита і Причорноморська крейда-кайнозойська накладена западина (А.В.Чекунов, 1984; П.М.Купрін, 1973; І.Н.Сулімов, 1995; та ін.).На підставі комплексних літолого-палеогеографічних досліджень голоценового осадконакопичення на північно-західному шельфі Чорного моря можна зробити такі висновки: 1. Виділено фації і субфації континентальних та морських донних відкладень, встановлено просторово-часові співвідношення, які віддзеркалюють зміни умов осадконакопичення у голоцені (бугазький, вітязевський, каламітський та джеметинський час). Починаючи з вітязевського часу відмічається широкий розвиток фауністичних комплексів, які прийшли з Середземного моря, що відрізняються більшою біопродуктивністю в порівнянні з новоевксинською фауною. Серед джеметинських відкладів північно-західного шельфу переважають черепашники, складені як цілими стулками молюсків, так і черепашковим детритом, з різною часткою алевритового і глинистого компонента. Це відображає домінування біогенної складової в сучасному осадконакопиченні в межах північно-західного шельфу Чорного моря.

ОСНОВНИЙ Зміст роботи